Фотозвіти прислати на вайбер +380969968375
02.09.2022
Вітаю з початком нового навчального року!
Бажаю успіхів у навчанні!
Прошу приєднатися за посиланням
10.06.2022
Тема. Видатні вітчизняні вчені - творці хімічної науки
Презентація проекту " Видатні вітчизняні хіміки як учені та особистості"
Поповнювати знання з хімії новими відомостями, слідкувати за новими винаходами в галузі хімії.
07.06.2022
Тема. Хімічна наука і виробництво в Україні
Опрацювати параграфи 45 прочитати с. 217-218, вивчити визначення, письмово підготувати проєкт про одного з вчених зі с.213-215
03.06.2022
Тема. Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства
Опрацювати параграфи 44 прочитати, вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфу, письмово завдання 160 на с. 212, та підготувати проєкти за вибором.
Навчальні проєкти .
1. Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію.
2. Дослідження достовірності реклами з погляду хімії
31.05.2022
Тема. Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу
Опрацювати параграфи 43 прочитати, вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфу, письмово завдання 157-158* на с. 206
27.05.2022.
Тема. Багатоманітність речовин та реакцій. Взаємозв'язки між речовинами та їхні взаємоперетворення.
Опрацювати новий матеріал за відое уроком.
24.05.2022
Тема.
Семестрова контрольна робота.
Виконати письмово.
І- рівень (3 бали)
1. Загальна формула карбонових кислот
а) R-COOH
б) R-COH
в) R-CH
г) R-COОOH
2.Оцтову кислоту використовують у виробництві волокон:
а) віскозних;
б) ацетатних;
в) капрону.
3. Оцтову кислоту використовують як:
а) паливо;
б) хладоагент;
в) розчинник.
4. Який розчин оцтової кислоти використовують у харчовій промисловості:
а) 70%;
б) 40%;
в) 9%.
5. В природі етанова кислота утворюється внаслідок процесу:
а) дихання;
б) фотосинтезу;
в) мікробіологічного синтезу.
6. Солі вищих карбонових кислот з Натрієм або Калієм це:
а) жири
б) мила
в) кислоти
г) солі
ІІ-рівень ( 3 бали)
7. Вставте пропущені слова в речення.
Пальмітинова кислота забезпечує ……і високе….., олеїнова – розчинність у….воді і… здатність, стеаринова кислота – посилює дію мила у…..воді.
Слова для довідки: холодній , твердість, гарячій, мийну , піноутворення.
8. Напишіть формули олеїнової й лінолевої кислоти.
ІІІ-рівень ( 3 бали)
9.Напишіть рівняння реакції взаємодії оцтової кислоти з Кальцієм, Калій гідроксидом.
10. Встановіть відповідність між реагентами та продуктами реакції:
1. СН3СООН + КОН А) СO2↑+ Н2O
2. С2Н5ОН + O2 Б) СН3СОOК + Н2O
3. СН3СООН + К2СO3 В) (СН3СОО)2Zn + Н2↑
4. СН3СООН + Zn Г) СН3СОOК + Н2O + СO2↑
ІV- рівень ( 3 бали)
11. Обчисліть масу оцтової кислоти, яка вступила в реакцію з магнієм, при цьому утворилась сіль масою 240 г.
17.05.22-20.05.2022
Тема. Органічні сполуки. Узагальнення знань з теми.
Розвиток людства нерозривно пов'язаний з органічними речовинами, їх добуванням і використанням. Ще в давнину люди вміли вилучати олію з насіння і плодів деяких рослин, пізніше навчилися виготовляти цукор із тростини і цукрового буряка, крохмаль із картоплі. Вони випікали хліб, варили пиво, виготовляли сир, вино, оцет, несвідомо здійснюючи хімічні реакції за участю органічних речовин.
У цьому розділі ви ознайомитеся з найбільш важливими й поширеними органічними сполуками, дізнаєтеся про завдання, які розв'язують учені-хіміки, і переконаєтеся, що без багатьох органічних речовин, які випускає хімічна промисловість, неможливо уявити життя сучасної людини.
На уроках хімії ви дізналися, що всі речовини поділяють на органічні й неорганічні.
Неорганічні речовини дуже поширені в природі. Вони входять до складу мінералів, металічних руд, гірських порід, ґрунту, містяться в повітрі, річках, морях, океанах. Багато сполук цього типу добуто в лабораторіях. Їх утворюють майже всі хімічні елементи.
Інша, численніша група речовин міститься в рослинах, організмах тварин і людини, продуктах їхньої життєдіяльності. Такі речовини назвали органічними. Серед них — білки, жири, цукор, глюкоза, крохмаль, вітаміни, ефірні олії, барвники (мал. 40).
Мал. 40. Органічні речовини, які добувають із рослин
Органічні сполуки містяться не тільки в живій природі. Вони становлять основу горючих копалин — нафти, природного газу, вугілля.
Разом з тим, відомо багато органічних сполук, яких у природі немає. Їх добувають учені в лабораторіях, інженери і технологи на заводах, здійснюючи різні хімічні реакції.
Органічні речовини — це сполуки Карбону1.
1 Чадний і вуглекислий гази, карбонатна кислота, її солі належать до неорганічних сполук.
До складу молекул органічних сполук, крім атомів Карбону, входять атоми Гідрогену, часто — ще й Оксигену, Нітрогену, іноді — атоми Сульфуру, Фосфору, галогенів.
Органічних речовин набагато більше, ніж неорганічних, — понад 20 мільйонів. Їх численність і різноманітність зумовлені здатністю чотиривалентних атомів Карбону сполучатися між собою простим ковалентним зв'язком (C-C) або кратними зв'язками — подвійним (C=C), потрійним (C≡C), а також іншими чинниками. Приклади хімічних і структурних формул1 органічних сполук:
1 Так називають в органічній хімії графічні формули молекул.
Майже всі органічні сполуки складаються з молекул і тому мають невисокі температури плавлення й кипіння; деякі є леткими. Не випадково квіти, фрукти, ягоди, овочі, харчові продукти мають різноманітні запахи.
Значна кількість органічних речовин розчиняється у спирті, ацетоні, гасі, бензині, але не розчиняється у воді (мал. 41). Це зумовлено наявністю в їхніх молекулах неполярних або малополярних ковалентних зв'язків.
Мал. 41. Олія не розчиняється у воді
При нагріванні багато органічних речовин загоряється або розкладається, а деякі — обвуглюються1 (мал. 42).
1 Вугілля, як відомо, складається переважно з атомів Карбону.
Мал. 42. Обвуглення вати (целюлози)
Хімічні реакції за участю органічних речовин відбуваються доволі повільно, тоді як, наприклад, реакції обміну між неорганічними сполуками — лугами, кислотами, солями — миттєво. Склад продуктів реакцій між органічними речовинами часто залежить від умов — температури, каталізаторів, тиску, освітлення.
Органічна хімія. Довгий час вважали, що добути органічні речовини в лабораторії за допомогою хімічних реакцій неможливо. Однак у 1828 р. німецький хімік Ф. Велер довів, що це не так. Він уперше з неорганічної речовини добув органічну речовину — сечовину. Відкриття вченого започаткувало новий етап розвитку хімії. Вилучення органічних сполук із природної сировини перестало бути для хіміків головною метою. Нині вчені синтезують дедалі більше органічних речовин, «невідомих» природі, досліджують їхні властивості, надають рекомендації щодо їх практичного використання
Галузь хімії, предметом якої є вивчення органічних сполук та їх перетворень, називають органічною хімією.
Застосовуючи досягнення органічної хімії, промисловість випускає нові матеріали, різноманітні полімери і пластмаси, лікарські препарати, засоби захисту рослин, багато інших речовин, які ми використовуємо в нашій діяльності й повсякденному житті (схема 1).
Схема 1
Органічна хімія — людині
Дослідження в галузі органічної хімії сприяють розвитку хімічної технології, харчової та легкої промисловості, медицини. Знання можливостей взаємоперетворень органічних речовин допомагає розкривати таємниці, пов'язані з виникненням та існуванням життя на нашій планеті.
Перед ученими, які працюють у галузі органічної хімії, поставлено чимало практичних завдань. Серед них — пошук методів добування нових органічних сполук, створення на їх основі матеріалів із необхідними властивостями, синтетичних тканин і барвників, ефективних ліків, харчових добавок, розроблення різних технологічних процесів тощо
Досягнення органічної хімії використовують для вирішення таких важливих екологічних проблем, як очищення водойм (мал. 43), зменшення забруднення повітря викидами промислових підприємств і транспортних засобів, утилізація хімічної зброї, перероблення побутових відходів.
ВИСНОВКИ
Органічні речовини — це сполуки Карбону. До складу їхніх молекул, крім атомів Карбону, Гідрогену, можуть входити атоми Оксигену, Нітрогену, деяких інших елементів.
Органічні речовини плавляться й киплять за невисоких температур, є леткими, горючими, розчиняються в органічних розчинниках.
Галузь хімії, предметом якої є вивчення органічних сполук та їх перетворень, називають органічною хімією. Вона значною мірою забезпечує прогрес нашої цивілізації, допомагає у здійсненні природоохоронних заходів.
Виконати письмово.
1. Які сполуки називають органічними? Які елементи можуть бути у складі органічних сполук?
2. Чому органічних речовин набагато більше, ніж неорганічних?
3. Серед наведених формул укажіть ті, які належать органічним речовинам: С, CH3NH2, Na2CO3, НСl, CO2, C2H6, C3H7Cl.
4. Порівняйте органічні й неорганічні речовини, записавши їхні характерні особливості в таблицю:
5. Зобразіть структурні формули молекул органічних сполук із такими хімічними формулами: C2H2, CH3OH, CHCl3, C2H3Br, CH3NH2.
6. Назвіть нові матеріали, поява яких пов'язана, на вашу думку, з досягненнями органічної хімії.
7. Обчисліть масові частки елементів:
а) у мурашиній кислоті НСООН;
б) у метиловому спирті СН3ОН.
8. Яку хімічну формулу має галогеновмісна органічна сполука з відносною молекулярною масою 121, якщо її молекула містить два атоми Хлору і два атоми іншого галогену? Зобразіть структурну формулу молекули сполуки.
Завдання для самоперевірки.
І-рівень ( 3 бали)
1. Похідні вуглеводнів, молекули яких містять одну або декілька карбоксильних груп, називають
А) карбоновими кислотами Б) карбоновими жирами В) карбоновими основами
2. Вкажіть формулу оцтової кислоти:
а) С2Н4О;
б) С2Н4О2;
в) С2Н4.
г) СН3СООН.
3. Міжнародна назва оцтової кислоти:
а) мурашина;
б) етаналь;
в) етанова;
г) бутанова.
4. Назвіть функціональну групу карбонових кислот:
а) гідроксильна;
б) карбонільна;
в) карбоксильна.
5. Оцтова кислота:
а) добре розчинна у воді;
б) погано розчиняється;
в) не розчиняється.
6. До насичених вищих карбонових кислот відносять:
а) лінолева і ліноленова
б) стеаринова і пальмітинова
в) стеаринова і ліноленова
ІІ-рівень ( 3 бали)
7. Опишіть фізичні властивості оцтової кислоти.
8. Напишіть формули стеаринової й пальмітинової кислоти.
ІІІ-рівень ( 3 бали)
9.Напишіть рівняння реакції взаємодії оцтової кислоти з Магнієм, натрій гідроксидм.
10. Встановіть відповідність між реагентами та продуктами реакції:
1. СН3СООН + NaОН А) СO2↑+ Н2O
2. С2Н5ОН + O2 Б) СН3СОONa + Н2O
3. СН3СООН + Na2СO3 В) (СН3СОО)2Zn + Н2↑
4. СН3СООН + Zn Г) СН3СОONа + Н2O + СO2↑
ІV- рівень ( 3 бали)
11.Обчисліть масу солі, яка утворилась в результаті взаємодії оцтової кислоти з натрій гідроксидом. Маса лугу, що вступив в реакцію становила 160 г.
1-а 2- г 3- в 4- в 5- а 6- б
7.Фізичні властивості оцтової кислоти: безбарвна рідина, летка, має різкий специфічний запах, змішується з водою в будь – яких пропорціях, розчин кислий на смак; за t ‹ 17 C кристалізується
8. стеаринової кислоти: С17Н35СООН. пальмітинової кислоти: С15Н31СООН
9. СН3СООН + Mg = Mg (CH3COO)2 + H2 ↑
СН3СООН + NaOH = CH3COONa + H2 O
10. 1б, 2а, 3г, 4в;
10.05.2022-13.05.2022
Тема. Виконання тренувальних вправ та розв'язок розрахункових задач з органічної хімії.
Виконати завдання 10-21 на с. 199-200
06.05.2022
Тема: Значення природних і синтетичних органічних сполук. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів
Опрацювати параграф 41, виконати завдання 1-4 на с. 194 (попрацюте группами) та завдання 1-2 на с. 197 на прикладі 4-5 товарів побутової хімії
03.05.2022
Тема: Практична робота 5. Виявлення органічної сполук у харчових продуктах
Опрацювати параграф 40, оформити роботу в зошиті, виконати завдання 1,2,3,5, на с. 193 по можливості додати фото дослідження.
Підготувати повідомлення на тему "Хімічний склад жувальних гумок"
Опрацювати параграф 41, виконати завдання 1-4 на с. 194 (попрацюте группами) та завдання 1-2 на с. 197 на прикладі 4-5 товарів побутової хімії
03.05.2022
Тема: Практична робота 5. Виявлення органічної сполук у харчових продуктах
Опрацювати параграф 40, оформити роботу в зошиті, виконати завдання 1,2,3,5, на с. 193 по можливості додати фото дослідження.
Підготувати повідомлення на тему "Хімічний склад жувальних гумок"
26.04.2022- 29.04.2022
Тема. Нітрогеновмісні органічні речовини.
Поняття про амінокислоти. Білки як біологічні піополімери. Денатурація білка. Біологічна роль амінокислот і білків.
Опрацювати параграф 39, прочитати та вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфу, письмово завдання 150-153, на с. 191
19.04.2022 - 22.04.2022
Тема. Вуглеводи.
Навчальний проект. 18. Друге життя паперу.
Опрацювати параграфи 37- 38 прочитати, вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфу, письмово завдання 144- 147 на с. 182 та 148-149 на с. 187
За бажанням підготувати матеріал з навчального проекту.
12.04.2022 - 15.04. 2022
Вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти. Жири. Мило.
Навчальні проєкти.
14. Виготовлення мила з мильної основи.
17. Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.
Опрацювати параграф 36, прочитати, вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфу, письмово завдання 141- 143 на с. 177
За бажанням підготувати матеріал з навчальних проєктів.
08.04.2022
Тема. Практична робота 4. Властивості етанової кислоти
Повторити параграф 34. Прочитати параграф 35, дати письмові відповіді на завдання 4 на с. 171, та 137- 140 на с. 172
01.04.2022 -05.04.2022
Тема. Етанова (оцтова) кислота.
Опрацювати параграф 34. Прочитати та вивчити визначення, дати письмові відповіді на запитання (червоні та сині) на с. 170
29.03.2022
Тема. Гліцерол: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості, якісна реакція
Опрацювати параграф 33. Прочитати та вивчити визначення, дати письмові відповіді на сині запитання на с. 166
25.03.2022
Тема. Спирти ( етанол, метанол): молекулярні і структурні формули, фізичні властивості, горіння, отруйність. Згубно дія алкоголю на організм людини.
Опрацювати параграф 33. Вивчити визначення, дати письмові відповіді на запитання на с. 166 ( червоні)
22.03.2022
Тема. Оксигеновмісні органічні речовини. Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири та вугливоди.
Опрацювати параграф 33. Вивчити визначення, дати письмові відповіді на запитання на с. 166 ( сині )
25.02.2022
Тема. Узагальнення. Насичені та ненасичені вугливоди.
Повторити параграфи 26-32, скласти 12 тестових зааитань
08.02.2022
Тема. Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями
Опрацювати параграф 30, дати письмові відповіді на запитання після параграфу.
01.02-04.02.2022
Тема. Насичені та не насичені вуглеводні. Реакції горіння.
Опрацювати параграф 29, виконати письмово завдання після параграфу, повторити параграфи 26- 28,
19.11.2021
Тема: Розчини
Повторити параграфи 9-15, письмово завдання 4,5,6,7,8,12,14,18,20 на с. 125-127
16. 11.2021
Тема: Практична робота 2. Розв'язування експериментальних задач
Повторити параграфи з 9 -15, виконати задачі 1 -5 варіант 1 на с. 85 письмово в зошит.
12.11.2021.
Тема: Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій.
Опрацювати параграф 14, виписати та вивчити визначення, письмово завдання 60-62.
Переглянути відео, виписати факти для запамятовування https://www.youtube.com/watch?v=3bbgFhSYqqo
09.11.2021
Тема: Практична робота 1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.
Переглянути відео, заповнити таблицю та зробити висновки.https://www.youtube.com/watch?v=My8el9m6A-I
Або повторити параграфи 12-13, записати рівняння реакцій для лабораторних 5 та 6 на с. 75-76
05.11.2021
Тема: Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.
Опрацювати параграф 13, завдання 56-58 на с. 77 письмово в зошит
02.11.2021.
Тема: Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.
Опрацювати параграф 12, завдання 52 на с. 72 письмово в зошит
29.10.2021
Тема: представлення навчальних проєктів.
Навчальні проєкти:
4. Дослідження рН Грунтів своєї місцевості.
5. Досліддення впливу кислотності й лужності грунтів на розвиток росли.
6. Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в доакіллі
7. Дослідження природних обєктів в якості кислотно-основних індикаторів.
8. Дослідження рН середовища мінеральних вод України.
пілготувати на вібір один проєкт із запропонованих тем дотримуючись принципів академічної доброчесності.
26.10.2021
Тема: Поняття про рН розчину . Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.
Опрацювати параграф 11, письмово завдання 2-5 сині на с. 67.
Передивитися відео виписати що нового дізнались
15.10.2021
Тема: Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти
Навчальний проект 1 "Електроліти в сучасних акумуляторах"
Опрацювати опрацювати параграф 11, письмово завдання 1-5 сині та 50, 51 * на с. 67.
Повторити параграфи 9-10
07.05.2021
Тема: Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів
Навчальний проект 19: Джерела органічного забруднення території громади
Опріцювати параграф 41 на с. 194 письмово завдання 1-4 на с. 194
30.04.2021
Тема: Практична робота 5. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах
Опрацювати параграф 40 на с. 192, письмово виконати та з фото кожного досліду 1-3, 5 на с. 192-193
27.04.2021
Тема: Значення природних і синтетичних органічних сполук.
Навчальні проєкти
13. Екотрофологія - наука про екологічно безпечне харчування
15. Дослідження хімічного складу їжі.
16. Хімічний склад жувальних гумок
Опрацювати параграф 41 письмово завдання 1-5 на с. 194, підготувати повідомлення на одну із обраних тем
23.04.2021
Тема: Білки як біологічні полімери. Денатурація білка. Біологічна роль амінокислот і білків.
Опрацювати параграф 39 на с. 189-191, письмово завдання 4 та 150-152 на с. 191
20.04.2021
Тема: Нітрогеновмісні органічні речовини. Поняття про амінокислоти
Опрацювати параграф 39 на с. 188-189, письмово завдання 1-3 та 153 на с. 191
16.04.2021
Тема: Оксигеновмісні органічні сполуки
Навчальний прект "Друге життя паперу"
Повторити параграфи 33-38, виконати письмово завдання 14, 16-18 на с. 200
Для виконанна навчального пректу, знайдіть інформацію про виготовлення паперу, або про можливості вторинного використання паперу.
13.04.2021
Тема: Вуглеводи ( крохмаль, целюлоза): молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі, застосування, біологічна роль. Полімерна будова крохмалю й целюлози. Якісна реакція на крохмаль
Опрацювати параграф 38 на с. 183-187, письмово завдання 1-6, та 148-149 на с. 187
02.04.2021
Тема: Вуглеводи (глюкоза, сахароза): молекулярні формули, фізічні властивості, поширення і утворення в природі, застосування, біологічна роль. Якісна реакція на глюкозу.
Опрацювати параграф 37 на с.178 , дати письмові відповіді на сині запитання 1-4 та червоні 144-147 на с. 182
30.03.2021
Тема: Мило, його склад, мийна дія.
Навчальний проєкт 14. Виготовлення мила з мильної основи.
17. Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною
Опрацювати параграф 36 на с. 174-177, дати письмові відповіді на сині запитання 4-5 та червоні 141, 143 на с. 177
26.03.2021
Тема: Вищі ( насичені й не насичені) карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Жири: склад, фізичні властивості, природні гідрогенізовані. Біологічна роль жирів
Опрацювати параграф 36 на с. 172-174 , дати письмові відповіді на сині запитання 1-3 та червоні 142 на с. 177
19.02.2021
Тема. Перегонка нафти. Вуглеводнева сировина, охорона довкілля, застосування.
Повторити параграфи 26-32, скласти по 2-3 тестових запитання, підготувати інформацію про альтернативні джерела енергії
09.02.2021
Тема: Поняття про полімери (поліетилен). Застосування поліетилену.
Навчальний проект: *Використання полімерів: еколого-економічний аспект*
Опрацювати параграф 31, виписати та вивчити визначення, дати усні відповіді на запитання 1-2 на с. 156, та письмові відповіді на запитання 123-125* на с. 156
22.01.2021
Тема: Реакція заміщення метану
Переглянути відео https://youtu.be/cy_QfWY1mjg
Виписати визначення реакції заміщення, написати на прикладі реакції заміщення метану,
опрацювати параграф 27, с. 136-138, письмово завдання 105-106, с. 138
19.01.2021
Тема; Гомологія. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви. Фізичні властивості
Опрацювати параграф 27, с 135-136, вивчити формули та назви 10 перших представників гомологічного ряду метану, виписати визначення гомологічний ряд, письмово завдання 103-104, с. 138
15.01.2021
Тема: Вуглеводні. Метан як представник насичених вуглеводнів. Фізичні властивості.
Опрацювати параграф 27, с. 134-135 до гомологів, виписати та вивчити визначення вуглеводні та формулу метану
12.01.2021
Тема: Особливості органічних сполук. Елементи-органогени
Опрацювати параграф 26, виписати та вивчити визначення органічні речовини та елементи органогени, усно відповісти на запитання 1-6 с. 133, письмово 99*, 101 на с. 133
13.10.2020
Тема: Електролітична дисоціація. електроліти й неелектроліти
Домашнє завдання:
Опрацювати параграф 9, виписати та вивчити визначення, виконати завдання 38-40 на с. 56 (відповідь надіслати за посиланням в горі), передивитися та опрацювати відео.
Фотозвіти прислати за адресою olga.panchenko1111@gmail.com ( попередні завдання, та всі наступні) або на вайбер +380969968375
25-29.05.2020
Тема: Повторення
ЗАДАЧІ НА «МАСОВУ ЧАСТКУ РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ В РОЗЧИНІ»
Кількісною характеристикою розчину є вміст в ній розчиненої речовини. На практиці використовується декілька різних способів вираження складу розчину. Одним із способів вираження складу розчинів, ознайомлення з яким передбачено навчальною програмою, є масова частка (ᴡ) речовини в розчині. Оскільки поняття масової частки не є новим (раніше подібні розрахунки виконувалися для обчислення масової частки елемента в сполуці, характеристика складу сумішей), то формування цього поняття в темі «Розчини» не викликає особливих труднощів..
Відношення маси розчиненої речовини до маси розчину називається масовою часткою розчиненої речовини:
ω (р.р.) = m (р. р-ни)/ m (р-ну)
оскільки маси речовини і розчину вимірюються в грамах, то масова частка є величиною безрозмірною. Із запису формули 1 видно, що масова частка може виражатися в частках одиниці (ω =1), або у відсотках ((ω = 100%). Найчастіше масову частку виражають у відсотках. Але доцільно виражати масову частку в частках одиниці навіть тоді, коли вона подається за умовою задачі у відсотках.
З формули 1 можна вивести похідні формули для знаходження маси розчиненої речовини (2) та маси розчину (3)
m (р. р-ни) = ω (р. р.) m (р-ну) (2)
m (р-ну) = m (р. р-ни) + m (р-ка) (3)
розрахунок маси розчинника: m (р-ка) = m (р-ну) - m (р. р-ни)
Розрахунок масової частки розчинника: ω (р-ка.) = 1 - ω (р. р.)
Використання вище згаданих формул дає змогу розв’язати практично будь-яку задачу, пов’язану зі складом розчинів.
Алгоритм розв’язку задач на масову частку розчиненої речовини в розчині:
1. Прочитайте текст задачі.
2. Запишіть скорочену умову задачі.
3. Відповідно до умови обчисліть одну з необхідних величин
4. Зробіть обчислення за формулою або за рівнянням реакції.
5. Запишіть відповідь.
Задачі на масову частку розчиненої речовини за формулою письмово:
1. Обчисліть масу цукру і води, необхідну для приготування розчину масою 250г з масовою часткою розчиненої речовини 20%.
2. Обчисліть масу розчиненої речовини, яка міститься в 5% розчині масою 200г.
3. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в розчині солі масою 50 г, який містить сіль масою 10г.
4. Натрій хлорид масою 8 г розчинили у воді масою 142г. Яка масова частка натрій хлориду в добутому розчині.
5. Визначити маси натрій хлориду і води, необхідні для приготування 400г розчину, в якому масова частка солі 12%
6. Визначити масову частку солі в розчині, добутому шляхом розчинення 25г солі у воді масою 75г.
8. Визначити масу солі і води, які потрібно взяти для добування 350г розчину з масовою часткою солі 8%.
11. До розчину цукру масою 200г з масовою часткою цукру 2% долили 100мл води. Якою стала масова частка цукру в новоутвореному розчині.
12. Яку масу цукру і води треба взяти для приготування розчину масою 1кг з масовою часткою розчиненої речовини 25%
Повторити визначення на с. 217-218
19-22.05.2020
Тема: Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вітчизняні вчені - творці хімічної науки. Навчальний проект: Видатні вітчизняні вчені - творці хімічної науки
Опрацювати параграф 45, виписати вчених та їх внесок в розвиток хімії. Оформити навчальний проект ( підготувати відомості про життєвий шлях та внесок в розвиток хімічної науки одного із вітчизняних вчених хіміків)
12 -15.05.2020
Тема: Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства. Навчальний проект: Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію
Опрацювати параграф 44, письмово запитання 1-2 на с. 212. Оформити навчальний проект
08.05.2020
Тема: Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу
Дати письмові відповіді на запитання 1,2,5
05.05.2020
Тема: Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв'язки між речовинами та їхні взаємоперетворення
28.04.2020
Тема: Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв'язки між речовинами та їхні взаємоперетворення
Матерія — фундаментальне поняття, пов’язане з будь-якими об’єктами, що існують у природі. Один з основних видів матерії — речовина, яка може бути у вигляді фізичних тіл (матеріальних об’єктів), що мають масу, об’єм і відділені від інших фізичних тіл границями поділу.
Речовина складається з атомів (від давньогр. ατομος — неподільний). Цю ідею вперше висловив давньогрецький філософ Левкіпп, а розвинув його учень Демокріт 2400 років тому (а ще задовго до них — давньоіндійські філософи).
Уже в ХХ ст науковці з’ясували, що атом складається з невеликого позитивно зарядженого (протонно-нейтронного) ядра та електронів, що рухаються навколо нього. У ядрі зосереджена майже вся маса атома.
Атоми певного виду називають хімічними елементами.
Елемент — це сукупність атомів з однаковим зарядом ядер (Z).
Зі 118 відомих нині хімічних елементів 94 виявлені в природі, інші — створені штучно за останні кілька десятиріч у лабораторіях як результат складних фізичних експериментів.
Завдяки хімічним зв’язкам атоми можуть об’єднуватись у молекули і формувати прості речовини. Кожний хімічний елемент утворює як мінімум одну просту речовину. Однак іще у XVІІІ ст. було з’ясовано, що деякі елементи утворюють кілька простих речовин. Усі дані про такі речовини 1840 р. узагальнив шведський хімік Й. Берцеліус. Він же і дав назву цьому явищу: алотропія (давньогр. αλλος — інший, τροπος — властивість) — утворення елементом кількох простих речовин. Самі ж прості речовини назвали алотропічними видозмінами (модифікаціями). Сьогодні відомо близько 400 простих речовин. Їх утворюють неметалічні (Сульфур, Карбон, Оксиген, Селен, Фосфор, Бор, Арсен, Германій) та металічні елементи (Кaльцій, Скандій, Tитан, Mанган, Фeрум, Кoбальт, Стронцій тощо).
За нормальних умов одинадцять елементів (H, He, N, O, F, Ne, Cl, Ar, Kr, Xe, Rn) утворюють газоподібні прості речовини, два (Br, Hg) — рідини, решта — тверді тіла.
Отже, слід розрізняти речовину як вид матерії та речовини як хімічні сполуки.
Хімічні властивості елемента визначають електрони зовнішнього енергетичного шару атома.
Згідно з теорією хімічного зв’язку, належність хімічних елементів до металічних чи неметалічних визначається здатністю їх атомів віддавати або приєднувати електрони в хімічних реакціях.
Найсильніше металічні властивості виражені в тих елементів, атоми яких найлегше віддають електрони. Металічність елемента (здатність виявляти металічні властивості) залежить від енергії, яку необхідно витратити для того, щоб відірвати від атома найслабше зв’язаний з ядром електрон і перетворити атом у позитивно заряджений йон (енергії йонізації). Що менша енергія йонізації, то легше атом віддає електрон і відповідно сильніше виявляє металічні властивості.
Неметалічні властивості проявляють елементи, здатні притягувати до себе електрони. Кількісною характеристикою неметалічності хімічного елемента є енергія, яка виділяється в разі приєднання електрона до нейтрального атома під час перетворення останнього в негативно заряджений іон (спорідненість до електрона).
Молекула — це найдрібніша частинка речовини, що складається із двох та більше атомів, має постійний якісний і кількісний склад. Молекула є найменшою частинкою речовини, що зберігає її хімічні властивості.
Є елементи, атоми яких не сполучаються один з одним. Прості речовини, які вони утворюють, складаються з окремих атомів. Групу таких газоподібних речовин називають інертними (благородними). Атоми решти елементів не можуть навіть короткий час перебувати в ізольованому стані. Вони вступають у взаємодію один з одним або з іншими елементами.
Молекули складних речовин (хімічних сполук) утворені різними елементами. Їх хімічні властивості залежать від типу атомів, з яких утворені молекули, їх кількості, характеру зв’язку між ними та їх просторового розташування. Ці обставини є причиною практично безмежного різноманіття хімічних сполук. Сьогодні їх відомо понад 100 млн. Зазвичай їх отримують штучно в результаті хімічних реакцій.
Хімічні реакції розрізняють:
за типом перетворення реагентів (сполучення, розкладу, заміщення, обміну);
за тепловим ефектом (ендо- й екзотермічні);
за ознакою зміни ступенів окиснення (окисно-відновні й такі, що відбуваються без зміни ступеня окиснення елементів);
за оборотністю (оборотні та необоротні).
Під час сполучення атомів виникає хімічний зв’язок.
Хімічний зв’язок — це явище взаємодії атомів, зумовлене перекриванням (усуспільненням) їх електронних хмар, що супроводжується зменшенням повної енергії системи.
Залежно від того, як здійснюється перерозподіл електронної хмари між атомами, розрізняють ковалентний, йонний, металічний та водневий види хімічного зв’язку. Цей перерозподіл відбувається відповідно до значень електронегативнос-тей елементів, що беруть участь в утворенні сполуки.
Електронегативність — це умовна величина, яка характеризує здатність атомів елемента в хімічних сполуках притягувати до себе електрони, що беруть участь в утворенні хімічних зв’язків.
Що менша енергія йонізації елемента, то менша його електронегативність. Що більша спорідненість елемента до електрона, то більша його електронегатив-ність. Сам термін, поняття і першу шкалу відносних електронегативностей увів американський хімік Л. Полінг. Значення електронегативності елементів коливається в межах від 0,7 у Франція до 4 у Флуора.
Виникнення ковалентного зв’язку відбувається завдяки утворенню між атомами неметалічних елементів однієї або кількох спільних електронних пар.
Спільні електронні пари між атомами виникають завдяки наявності неспаре-них електронів зовнішнього енергетичного рівня (валентних), які й беруть участь в утворенні хімічного зв’язку.
Залежно від того, які атоми утворюють між собою спільні електронні пари — різних елементів чи однакових, — ковалентний зв’язок може бути полярним чи неполярним. Відповідно до цього і молекули будуть полярними або неполярними.
Якщо спільна електронна пара розміщена на однаковій відстані від атомних ядер обох атомів, такий зв’язок називають ковалентним неполярним. Він виникає між однаковими атомами (одного елемента) з утворенням простої речовини (Н2, F2, N2).
Якщо зв’язок утворюють різні елементи, спільна електронна пара дещо зміщена в бік одного з атомних ядер (більш електронегативного елемента). Унаслідок цього атоми набувають часткового заряду: більш електронегативний — часткового негативного (дельта мінус, δ–), менш електронегативний — часткового позитивного заряду (дельта плюс, δ+). Такий зв’язок називають ковалентним полярним.
Що більша різниця електронегативностей в атомів елементів, які зв’язуються, то сильніше відбувається зміщення електронної густини до більш електронегативного елемента.
Низка сполук з полярним ковалентним зв’язком, які містять Гідроген та елемент з високою електронегативністю (найчастіше Оксиген, Флуор, Нітроген), утворюють водневий зв’язок. Це різновид невалентного міжмолекулярного зв’язку, який виникає між атомами Гідрогену однієї молекули з поляризованим атомом іншої молекули внаслідок набуття ними протилежних часткових електричних зарядів.
Якщо різниця електронегативностей пари атомів, що утворюють зв’язок, не менша ніж 2,1 (за Полінгом), між ними утворюється йонний зв’язок.
Зазвичай йонний зв’язок утворюється між металічними і неметалічними елементами. Атоми металічних елементів віддають електрони і перетворюються на катіони. Атоми неметалічних елементів приєднують електрони і перетворюються на аніони. За звичайних умов такі сполуки — тверді кристалічні речовини.
Більшість речовин у твердому стані утворює кристали. Кожний кристал має просторовий каркас правильної форми у вигляді кристалічних ґраток.
У вузлах молекулярних ґраток містяться молекули; вони зв’язані між собою міжмолекулярними зв’язками. Це речовини з ковалентним зв’язком: майже всі прості речовини-неметали (за винятком речовин, утворених атомами Карбону і Силіцію), багато складних неорганічних сполук (H2O, NH3, HF тощо), усі органічні речовини з нейонним зв’язком.
У вузлах атомних ґраток розміщено атоми. Це так само речовини з ковалентним зв’язком. До них належать: алмаз, карборунд SiС, силіцій(ІV) оксид SiО2, деякі інші неорганічні речовини. Такі речовини тверді, нелеткі, не розчиняються у воді, виявляють властивості діелектриків або напівпровідників.
Йонні ґратки формують речовини з йонним типом зв’язку; вони зв’язані між собою електростатичними силами (ці сили міцніші за молекулярні, але слабші за атомні). Такі речовини тверді, крихкі, нелеткі, з доволі високими температурами плавлення й кипіння, у водних розчинах і в розплавах — провідники електричного струму.
Атоми металів відносно легко віддають валентні електрони не лише під час хімічних реакцій металів з іншими речовинами, а й під час утворення простих речовин (металів, їх сплавів). Електрони стають спільними. У речовинах, які утворені металічними хімічними елементами, між атомами виникає металічний зв’язок. Йони в кристалі розміщуються дуже щільно, але кристалічні ґратки різних металів різняться просторовою структурою і компактністю упаковки частинок, що й впливає на фізичні властивості цих металів.
Між класами речовин — простими (металами і неметалами) і складними (оксидами, кислотами, основами, солями) — наявний зв’язок і можливість взаємного переходу.
Зв’язки між класами неорганічних речовин, які ґрунтуються на одержанні речовин одного класу з речовин іншого класу, називають генетичними:
Аналогічні зв’язки наявні й між класами органічних речовин.
Контрольні запитання ( усно)
1. Дайте визначення атома.
2. Які складові частини атома?
3. Чому простих речовин є значно більше, ніж хімічних елементів?
4. Які речовини називають простими, а які — складними? Наведіть приклади.
5. На які групи поділяють прості речовини? Наведіть приклади.
6. Які є типи хімічних зв’язків? Наведіть приклади.
7. Які особливості будови йонних сполук?
8. Чи можна сказати «молекула калій хлориду»? Відповідь аргументуйте.
9. Хімічна формула кальцій хлориду СаCl2. Яку інформацію несе ця формула?
10. Які загальні фізичні властивості металів?
Вправи та задачі (письмово)
1. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення: K2О KOH K2СО3 KCl KNO3.
Укажіть тип кожної з них. Чи є серед них окисно-відновні?
2. Укажіть формули речовини, які мають йонний тип зв’язку: OF2, KF, K2O, СО2, BaCl2, NaCl. Відповідь поясніть.
3. Скласти конспект .
24.04.2020
Тема: Органічні сполуки. Узагальнення
Опрацювати параграф 43, дати письмові відповіді на запитання 1-2 с. 206, та на запитання с зірочкой 158 на с. 206
21.04.2020
Тема: Виконання тренувальних вправ та розрахункових задач з органічної хімії.
Виконати завдання 10-21 на с. 199-200
17.04.2020
Тема: Значення природних і синтетичних органів них сполук. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів
Опрацювати параграф 41, виконати завдання 1-4 на с. 194 (попрацюте группами) та завдання 1-2 на с. 197 на прикладі 4-5 товарів побутової хімії
14.04.2020
Тема: Практична робота 5. Виявлення органічної сполук у харчових продуктах
Опрацювати параграф 40, оформити роботу в зошиті, виконати завдання 1,2,3,5, на с. 193 по можливості додати фото дослідження.
Підготувати повідомлення на тему "Хімічний склад жувальних гумок"
07.04.2020
Нітрогеновмісні органічні речовини. Поняття про амінокислоти.
Опрацювати параграф 39, виписати та вивчити визначення, виконати завдання 150-153 с. 191. Виконати тест письмово в зошиті, розвідок задач повністю.
Запитання 1 До моносахаридів належить
Глюкоза
Крохмаль
Целюлоза
Сахароза
Запитання 2 Полісахаридом є
Глюкоза
Фруктоза
Целюлоза
Сахароза
Запитання 3 Формула сахарози
С12 Н22О11
nC6H12O5
C2H6O
C6H12O6
Запитання 4 Целюлоза утворена залишками
Альфа- глюкози
Бета- глюкози
Запитання 5 Найбільшу відносну молекулярну масу має
Глюкоза
Сахароза
Крохмаль
Целюлоза
Запитання 6 Вміст целюлози у деревині становить
25%
50%
80%
98%
Запитання 7 Глюкоза утворюється під час
Бродіння
Окислення
Відновлення
Фотосинтезу
Запитання 8 Фруктоза є ізомером
Сахарози
Крохмалю
Гексанолу
Глюкози
Запитання 9 Якісною реакцією на глюкозу є взаємодія з
25-29.05.2020
Тема: Повторення
ЗАДАЧІ НА «МАСОВУ ЧАСТКУ РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ В РОЗЧИНІ»
Кількісною характеристикою розчину є вміст в ній розчиненої речовини. На практиці використовується декілька різних способів вираження складу розчину. Одним із способів вираження складу розчинів, ознайомлення з яким передбачено навчальною програмою, є масова частка (ᴡ) речовини в розчині. Оскільки поняття масової частки не є новим (раніше подібні розрахунки виконувалися для обчислення масової частки елемента в сполуці, характеристика складу сумішей), то формування цього поняття в темі «Розчини» не викликає особливих труднощів..
Відношення маси розчиненої речовини до маси розчину називається масовою часткою розчиненої речовини:
ω (р.р.) = m (р. р-ни)/ m (р-ну)
оскільки маси речовини і розчину вимірюються в грамах, то масова частка є величиною безрозмірною. Із запису формули 1 видно, що масова частка може виражатися в частках одиниці (ω =1), або у відсотках ((ω = 100%). Найчастіше масову частку виражають у відсотках. Але доцільно виражати масову частку в частках одиниці навіть тоді, коли вона подається за умовою задачі у відсотках.
З формули 1 можна вивести похідні формули для знаходження маси розчиненої речовини (2) та маси розчину (3)
m (р. р-ни) = ω (р. р.) m (р-ну) (2)
m (р-ну) = m (р. р-ни) + m (р-ка) (3)
розрахунок маси розчинника: m (р-ка) = m (р-ну) - m (р. р-ни)
Розрахунок масової частки розчинника: ω (р-ка.) = 1 - ω (р. р.)
Використання вище згаданих формул дає змогу розв’язати практично будь-яку задачу, пов’язану зі складом розчинів.
Алгоритм розв’язку задач на масову частку розчиненої речовини в розчині:
1. Прочитайте текст задачі.
2. Запишіть скорочену умову задачі.
3. Відповідно до умови обчисліть одну з необхідних величин
4. Зробіть обчислення за формулою або за рівнянням реакції.
5. Запишіть відповідь.
Задачі на масову частку розчиненої речовини за формулою письмово:
1. Обчисліть масу цукру і води, необхідну для приготування розчину масою 250г з масовою часткою розчиненої речовини 20%.
2. Обчисліть масу розчиненої речовини, яка міститься в 5% розчині масою 200г.
3. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в розчині солі масою 50 г, який містить сіль масою 10г.
4. Натрій хлорид масою 8 г розчинили у воді масою 142г. Яка масова частка натрій хлориду в добутому розчині.
5. Визначити маси натрій хлориду і води, необхідні для приготування 400г розчину, в якому масова частка солі 12%
6. Визначити масову частку солі в розчині, добутому шляхом розчинення 25г солі у воді масою 75г.
8. Визначити масу солі і води, які потрібно взяти для добування 350г розчину з масовою часткою солі 8%.
11. До розчину цукру масою 200г з масовою часткою цукру 2% долили 100мл води. Якою стала масова частка цукру в новоутвореному розчині.
12. Яку масу цукру і води треба взяти для приготування розчину масою 1кг з масовою часткою розчиненої речовини 25%
Повторити визначення на с. 217-218
Тема: Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вітчизняні вчені - творці хімічної науки. Навчальний проект: Видатні вітчизняні вчені - творці хімічної науки
Опрацювати параграф 45, виписати вчених та їх внесок в розвиток хімії. Оформити навчальний проект ( підготувати відомості про життєвий шлях та внесок в розвиток хімічної науки одного із вітчизняних вчених хіміків)
12 -15.05.2020
Тема: Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства. Навчальний проект: Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію
Опрацювати параграф 44, письмово запитання 1-2 на с. 212. Оформити навчальний проект
08.05.2020
Тема: Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу
Дати письмові відповіді на запитання 1,2,5
05.05.2020
Тема: Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв'язки між речовинами та їхні взаємоперетворення
Класифікація речовин.
Ви знаєте, що речовини поділяють на прості та складні. Кожна проста речовина утворена одним хімічним елементом, а складна речовина (або хімічна сполука) — щонайменше двома елементами.
За низкою характерних властивостей серед простих речовин розрізняють метали і неметали. Існують також прості речовини, які за одними властивостями нагадують метали, а за іншими — неметали.
Які властивості, що притаманні металам, виявляє неметал графіт?
Деякі елементи утворюють по кілька простих речовин, зокрема Оксиген — кисень О2 і озон О3, Карбон — графіт, алмаз (обидві речовини позначають символом С), Фосфор — білий фосфор, червоний фосфор (хімічні формули — Р4 і Р відповідно).
Складні речовини поділяють на неорганічні та органічні (сполуки Карбону).
Вам відомі найважливіші класи неорганічних сполук — оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, солі.
На класи поділяють також органічні речовини. Багато сполук належить до класу вуглеводнів; серед них — метан і його гомологи, етилен, ацетилен. Етанол і гліцерин — представники класу спиртів, оцтова кислота — сполука класу карбонових кислот, глюкоза і сахароза — вуглеводи.
Важливими класами органічних сполук є жири, білки. У старшій школі ви дізнаєтесь про органічні речовини інших класів.
Зважаючи на якісний склад органічних сполук, розрізняють оксигеновмісні, нітроге-новмісні, галогеновмісні та інші сполуки. До оксигеновмісних органічних сполук належать, наприклад, спирти, карбонові кислоти, а до нітрогеновмісних — амінокислоти, білки (схема 4).
Назвіть класи речовин, які об’єднують лише сполуки, утворені двома елементами.
Схема 4
Класифікація речовин
Будова речовин.
Вам відомо, що прості речовини складаються з атомів або молекул.
Атомну будову мають графіт, алмаз, силіцій, інертні гази, метали, а молекулярну — водень, кисень, озон, білий фосфор, сірка тощо.
Будова складних речовин різноманітніша. Основні та амфотерні оксиди, основи та солі є йонними речовинами, кислотні оксиди і кислоти складаються з молекул, а сполуки металічних елементів з Карбоном, Нітрогеном, Фосфором — з атомів або йонів.
Більшість органічних речовин має молекулярну будову, а солі карбонових кислот, деякі нітрогеновмісні сполуки містять йони.
Якими частинками утворені азот, аргон, гліцерин, калій бромід, карбон(ІV) оксид, силіцій(IV) оксид?
Існують речовини (серед них — червоний фосфор, поліетилен, целюлоза, білки), молекули яких побудовані з багатьох тисяч однакових атомів або груп різних атомів, сполучених між собою ковалентним зв’язком. Це — високомолекулярні речовини. Якщо групи атомів у таких молекулах мають однакову будову (як, наприклад, у поліетилені), то сполуку називають полімером.
Хімічний зв’язок у речовинах. Будову речовини визначає тип хімічного зв’язку, який реалізується в ній (схема 5).
Схема 5
Хімічний зв’язок у речовинах
Йонний зв’язок утворюється між протилежно зарядженими йонами внаслідок їхньої електростатичної взаємодії (взаємного притягання). Він існує в основних і амфотерних оксидах, основах, солях.
Ковалентний зв’язок виникає між атомами під час утворення спільних електронних пар. Зв’язок цього типу наявний у будь-якій молекулі, а також у складних йонах (OH-, CO|-, PO4-, СН3СОО- тощо).
Ковалентний зв’язок буває полярним і неполярним. Полярний зв’язок реалізується між атомами елементів із різною електронега-тивністю, а неполярний — між однаковими атомами або атомами елементів з однаковою електронегативністю.
В основах, а також солях, утворених як мінімум трьома елементами, найменші частинки речовин з’єднані хімічними зв’язками двох типів. Натрій гідроксид, кальцій сульфат містять йонні зв’язки (між йонами Na+ і OH-, Ca2+ і SO4) і ковалентні зв’язки (між атомами Оксигену та Гідрогену в гідроксид-іоні, між атомом Сульфуру й атомами Оксигену в суль-фат-іоні).
Необхідною умовою для утворення водневих зв’язків є наявність у молекулах речовини атомів Гідрогену, сполучених з атомами Флуору, Оксигену, Нітрогену — елементів із високою електронегативністю. Цим типом зв’язку сполучаються як однакові молекули, так і різні (наприклад, молекули води і спирту, води й оцтової кислоти). Отже, водневі зв’язки існують не лише в речовинах, а й у водних розчинах. У старших класах ви дізнаєтеся, що такі зв’язки виникають у молекулі білка; внаслідок цього вона набуває певної форми.
Укажіть типи хімічного зв’язку в речовинах із такими назвами: вода, літій оксид, етан, кисень.
У металах реалізується металічний зв’язок. Він зумовлений наявністю в них електронів, здатних вільно рухатися в усьому об’ємі речовини.
Класифікація хімічних реакцій.
Майже всі речовини можуть зазнавати хімічних перетворень, які залежать від природи речовин, зовнішніх умов, інших чинників.
Вам відомо, що хімічні реакції розрізняють:
• за кількістю та складом реагентів і продуктів (реакції сполучення, заміщення, розкладу, обміну);
• за тепловим ефектом (екзотермічні та ендотермічні реакції);
• за напрямом перебігу (оборотні й необоротні реакції).
Крім того, виокремлюють окисно-відновні реакції (в таких перетвореннях елементи, наявні в реагентах, змінюють ступені окис-нення), каталітичні реакції (у них використовують каталізатори), реакції полімеризації тощо.
Реакції сполучення відбуваються між простими речовинами, оксидами різних типів, при утворенні кристалогідратів.
Хімічні перетворення за участю металів і хлоридної, розбавленої сульфатної, оцтової та деяких інших кислот, а також розчинів солей належать до реакцій заміщення. Водночас ці реакції є окисно-відновними, оскільки під час їх перебігу змінюються ступені окиснення елементів.
Реакції розкладу характерні як для неорганічних сполук (гідроксидів, оксигеновмісних кислот, деяких їхніх солей), так і для органічних; ці хімічні перетворення здійснюють при нагріванні.
Напишіть рівняння реакції розкладу, в якій елементи змінюють ступені окиснення.
Реакції обміну відбуваються в розчинах між солями і лугами, кислотами або іншими солями. Деякі з них отримали спеціальні назви. Реакція нейтралізації — це реакція між основою і кислотою. За допомогою так званих якісних реакцій виявляють певні йони в розчині.
Хімічні перетворення речовин супроводжуються тепловими ефектами. Ендотермічні реакції відбуваються з поглинанням теплоти (серед них — багато реакцій розкладу), а під час екзотермічних реакцій теплота виділяється (це реакції горіння простих і складних речовин, реакції між лугами і кислотами та ін.).
Хімічні реакції відрізняються одна від одної за швидкістю перебігу. Якщо реакції обміну між електролітами в розчині відбуваються миттєво, реакції горіння різних речовин — протягом певного часу, то багато хімічних перетворень у природі — надзвичайно повільно.
Висновки.
Існують різні класифікації речовин. Усі речовини поділяють на прості й складні (хімічні сполуки), а також на неорганічні та органічні.
Серед неорганічних сполук виділяють такі найважливіші класи: оксиди, основи, амфотерні гідроксиди, кислоти, солі, а серед органічних сполук — вуглеводні, спирти, карбонові кислоти, вуглеводи, жири, білки.
У неорганічних та органічних речовинах реалізується йонний, ковалентний, водневий зв’язок, а в металах — металічний зв’язок.
Класифікацію хімічних реакцій здійснюють, зважаючи на кількість реагентів і продуктів, їх склад, напрямок перебігу, тепловий ефект, інші особливості.
Опрацювати данний матеріал. Дати письмові відповіді на запитання.
1. Які сполуки Карбону не зараховують до органічних сполук?
2. Знайдіть відповідність:
Назва сполуки
1) літій гідроксид;
2) хром(ІІІ) гідроксид;
3) етан;
4) етанол;
5) глюкоза;
Клас сполук
а) основи;
б) вуглеводні;
в) спирти;
г) амфотерні гідроксиди;
ґ) вуглеводи.
3. Неорганічні сполуки якого класу:
а) подібні за складом, але різняться за хімічними властивостями;
б) подібні за хімічними властивостями, але різняться за складом?
4. Назвіть класи неорганічних сполук, кожний з яких об'єднує лише сполуки, утворені трьома елементами.
5. Напишіть формули кількох сполук, кожна з яких утворена чотирма хімічними елементами.
6. Яких сполук, на вашу думку, існує більше — оксидів чи солей? Відповідь аргументуйте.
7. Знайдіть відповідність:
Назва речовини
1) сірка;
2) неон;
3) пентан;
4) барій бромід;
5) сахароза;
6) кальцій гідроксид;
Будова
а) йонна;
б) молекулярна;
в) атомна.
8. Зіставте будову і хімічний зв'язок у таких парах сполук:
а) гідроген сульфід, натрій сульфід;
б) калій гідроксид, калій йодид;
в) оцтова кислота, кальцій ацетат;
г) етен, етин.
9. Які типи хімічного зв'язку реалізуються в таких речовинах:
а) ферум(ІІІ) ортофосфат; в) магній гідроксид;
б) карбон(^) сульфід; г) етиловий спирт?
10. Укажіть типи та особливості перебігу таких реакцій:
а) взаємодія кальцій карбонату з нітратною кислотою;
б) взаємодія свинцю з розчином калій гідроксиду;
в) перетворення етилену на поліетилен;
г) перетворення целюлози на вуглець і водяну пару.
Складіть відповідні хімічні рівняння.
11. Перетворіть схеми окисно-відновних реакцій на хімічні рівняння за допомогою методу електронного балансу:
28.04.2020
Тема: Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв'язки між речовинами та їхні взаємоперетворення
Матерія — фундаментальне поняття, пов’язане з будь-якими об’єктами, що існують у природі. Один з основних видів матерії — речовина, яка може бути у вигляді фізичних тіл (матеріальних об’єктів), що мають масу, об’єм і відділені від інших фізичних тіл границями поділу.
Речовина складається з атомів (від давньогр. ατομος — неподільний). Цю ідею вперше висловив давньогрецький філософ Левкіпп, а розвинув його учень Демокріт 2400 років тому (а ще задовго до них — давньоіндійські філософи).
Уже в ХХ ст науковці з’ясували, що атом складається з невеликого позитивно зарядженого (протонно-нейтронного) ядра та електронів, що рухаються навколо нього. У ядрі зосереджена майже вся маса атома.
Атоми певного виду називають хімічними елементами.
Елемент — це сукупність атомів з однаковим зарядом ядер (Z).
Зі 118 відомих нині хімічних елементів 94 виявлені в природі, інші — створені штучно за останні кілька десятиріч у лабораторіях як результат складних фізичних експериментів.
Завдяки хімічним зв’язкам атоми можуть об’єднуватись у молекули і формувати прості речовини. Кожний хімічний елемент утворює як мінімум одну просту речовину. Однак іще у XVІІІ ст. було з’ясовано, що деякі елементи утворюють кілька простих речовин. Усі дані про такі речовини 1840 р. узагальнив шведський хімік Й. Берцеліус. Він же і дав назву цьому явищу: алотропія (давньогр. αλλος — інший, τροπος — властивість) — утворення елементом кількох простих речовин. Самі ж прості речовини назвали алотропічними видозмінами (модифікаціями). Сьогодні відомо близько 400 простих речовин. Їх утворюють неметалічні (Сульфур, Карбон, Оксиген, Селен, Фосфор, Бор, Арсен, Германій) та металічні елементи (Кaльцій, Скандій, Tитан, Mанган, Фeрум, Кoбальт, Стронцій тощо).
За нормальних умов одинадцять елементів (H, He, N, O, F, Ne, Cl, Ar, Kr, Xe, Rn) утворюють газоподібні прості речовини, два (Br, Hg) — рідини, решта — тверді тіла.
Отже, слід розрізняти речовину як вид матерії та речовини як хімічні сполуки.
Хімічні властивості елемента визначають електрони зовнішнього енергетичного шару атома.
Згідно з теорією хімічного зв’язку, належність хімічних елементів до металічних чи неметалічних визначається здатністю їх атомів віддавати або приєднувати електрони в хімічних реакціях.
Найсильніше металічні властивості виражені в тих елементів, атоми яких найлегше віддають електрони. Металічність елемента (здатність виявляти металічні властивості) залежить від енергії, яку необхідно витратити для того, щоб відірвати від атома найслабше зв’язаний з ядром електрон і перетворити атом у позитивно заряджений йон (енергії йонізації). Що менша енергія йонізації, то легше атом віддає електрон і відповідно сильніше виявляє металічні властивості.
Неметалічні властивості проявляють елементи, здатні притягувати до себе електрони. Кількісною характеристикою неметалічності хімічного елемента є енергія, яка виділяється в разі приєднання електрона до нейтрального атома під час перетворення останнього в негативно заряджений іон (спорідненість до електрона).
Молекула — це найдрібніша частинка речовини, що складається із двох та більше атомів, має постійний якісний і кількісний склад. Молекула є найменшою частинкою речовини, що зберігає її хімічні властивості.
Є елементи, атоми яких не сполучаються один з одним. Прості речовини, які вони утворюють, складаються з окремих атомів. Групу таких газоподібних речовин називають інертними (благородними). Атоми решти елементів не можуть навіть короткий час перебувати в ізольованому стані. Вони вступають у взаємодію один з одним або з іншими елементами.
Молекули складних речовин (хімічних сполук) утворені різними елементами. Їх хімічні властивості залежать від типу атомів, з яких утворені молекули, їх кількості, характеру зв’язку між ними та їх просторового розташування. Ці обставини є причиною практично безмежного різноманіття хімічних сполук. Сьогодні їх відомо понад 100 млн. Зазвичай їх отримують штучно в результаті хімічних реакцій.
Хімічні реакції розрізняють:
за типом перетворення реагентів (сполучення, розкладу, заміщення, обміну);
за тепловим ефектом (ендо- й екзотермічні);
за ознакою зміни ступенів окиснення (окисно-відновні й такі, що відбуваються без зміни ступеня окиснення елементів);
за оборотністю (оборотні та необоротні).
Під час сполучення атомів виникає хімічний зв’язок.
Хімічний зв’язок — це явище взаємодії атомів, зумовлене перекриванням (усуспільненням) їх електронних хмар, що супроводжується зменшенням повної енергії системи.
Залежно від того, як здійснюється перерозподіл електронної хмари між атомами, розрізняють ковалентний, йонний, металічний та водневий види хімічного зв’язку. Цей перерозподіл відбувається відповідно до значень електронегативнос-тей елементів, що беруть участь в утворенні сполуки.
Електронегативність — це умовна величина, яка характеризує здатність атомів елемента в хімічних сполуках притягувати до себе електрони, що беруть участь в утворенні хімічних зв’язків.
Що менша енергія йонізації елемента, то менша його електронегативність. Що більша спорідненість елемента до електрона, то більша його електронегатив-ність. Сам термін, поняття і першу шкалу відносних електронегативностей увів американський хімік Л. Полінг. Значення електронегативності елементів коливається в межах від 0,7 у Франція до 4 у Флуора.
Виникнення ковалентного зв’язку відбувається завдяки утворенню між атомами неметалічних елементів однієї або кількох спільних електронних пар.
Спільні електронні пари між атомами виникають завдяки наявності неспаре-них електронів зовнішнього енергетичного рівня (валентних), які й беруть участь в утворенні хімічного зв’язку.
Залежно від того, які атоми утворюють між собою спільні електронні пари — різних елементів чи однакових, — ковалентний зв’язок може бути полярним чи неполярним. Відповідно до цього і молекули будуть полярними або неполярними.
Якщо спільна електронна пара розміщена на однаковій відстані від атомних ядер обох атомів, такий зв’язок називають ковалентним неполярним. Він виникає між однаковими атомами (одного елемента) з утворенням простої речовини (Н2, F2, N2).
Якщо зв’язок утворюють різні елементи, спільна електронна пара дещо зміщена в бік одного з атомних ядер (більш електронегативного елемента). Унаслідок цього атоми набувають часткового заряду: більш електронегативний — часткового негативного (дельта мінус, δ–), менш електронегативний — часткового позитивного заряду (дельта плюс, δ+). Такий зв’язок називають ковалентним полярним.
Що більша різниця електронегативностей в атомів елементів, які зв’язуються, то сильніше відбувається зміщення електронної густини до більш електронегативного елемента.
Низка сполук з полярним ковалентним зв’язком, які містять Гідроген та елемент з високою електронегативністю (найчастіше Оксиген, Флуор, Нітроген), утворюють водневий зв’язок. Це різновид невалентного міжмолекулярного зв’язку, який виникає між атомами Гідрогену однієї молекули з поляризованим атомом іншої молекули внаслідок набуття ними протилежних часткових електричних зарядів.
Якщо різниця електронегативностей пари атомів, що утворюють зв’язок, не менша ніж 2,1 (за Полінгом), між ними утворюється йонний зв’язок.
Зазвичай йонний зв’язок утворюється між металічними і неметалічними елементами. Атоми металічних елементів віддають електрони і перетворюються на катіони. Атоми неметалічних елементів приєднують електрони і перетворюються на аніони. За звичайних умов такі сполуки — тверді кристалічні речовини.
Більшість речовин у твердому стані утворює кристали. Кожний кристал має просторовий каркас правильної форми у вигляді кристалічних ґраток.
У вузлах молекулярних ґраток містяться молекули; вони зв’язані між собою міжмолекулярними зв’язками. Це речовини з ковалентним зв’язком: майже всі прості речовини-неметали (за винятком речовин, утворених атомами Карбону і Силіцію), багато складних неорганічних сполук (H2O, NH3, HF тощо), усі органічні речовини з нейонним зв’язком.
У вузлах атомних ґраток розміщено атоми. Це так само речовини з ковалентним зв’язком. До них належать: алмаз, карборунд SiС, силіцій(ІV) оксид SiО2, деякі інші неорганічні речовини. Такі речовини тверді, нелеткі, не розчиняються у воді, виявляють властивості діелектриків або напівпровідників.
Йонні ґратки формують речовини з йонним типом зв’язку; вони зв’язані між собою електростатичними силами (ці сили міцніші за молекулярні, але слабші за атомні). Такі речовини тверді, крихкі, нелеткі, з доволі високими температурами плавлення й кипіння, у водних розчинах і в розплавах — провідники електричного струму.
Атоми металів відносно легко віддають валентні електрони не лише під час хімічних реакцій металів з іншими речовинами, а й під час утворення простих речовин (металів, їх сплавів). Електрони стають спільними. У речовинах, які утворені металічними хімічними елементами, між атомами виникає металічний зв’язок. Йони в кристалі розміщуються дуже щільно, але кристалічні ґратки різних металів різняться просторовою структурою і компактністю упаковки частинок, що й впливає на фізичні властивості цих металів.
Між класами речовин — простими (металами і неметалами) і складними (оксидами, кислотами, основами, солями) — наявний зв’язок і можливість взаємного переходу.
Зв’язки між класами неорганічних речовин, які ґрунтуються на одержанні речовин одного класу з речовин іншого класу, називають генетичними:
Аналогічні зв’язки наявні й між класами органічних речовин.
Контрольні запитання ( усно)
1. Дайте визначення атома.
2. Які складові частини атома?
3. Чому простих речовин є значно більше, ніж хімічних елементів?
4. Які речовини називають простими, а які — складними? Наведіть приклади.
5. На які групи поділяють прості речовини? Наведіть приклади.
6. Які є типи хімічних зв’язків? Наведіть приклади.
7. Які особливості будови йонних сполук?
8. Чи можна сказати «молекула калій хлориду»? Відповідь аргументуйте.
9. Хімічна формула кальцій хлориду СаCl2. Яку інформацію несе ця формула?
10. Які загальні фізичні властивості металів?
Вправи та задачі (письмово)
1. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення: K2О KOH K2СО3 KCl KNO3.
Укажіть тип кожної з них. Чи є серед них окисно-відновні?
2. Укажіть формули речовини, які мають йонний тип зв’язку: OF2, KF, K2O, СО2, BaCl2, NaCl. Відповідь поясніть.
3. Скласти конспект .
24.04.2020
Тема: Органічні сполуки. Узагальнення
Опрацювати параграф 43, дати письмові відповіді на запитання 1-2 с. 206, та на запитання с зірочкой 158 на с. 206
21.04.2020
Тема: Виконання тренувальних вправ та розрахункових задач з органічної хімії.
Виконати завдання 10-21 на с. 199-200
17.04.2020
Тема: Значення природних і синтетичних органів них сполук. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів
Опрацювати параграф 41, виконати завдання 1-4 на с. 194 (попрацюте группами) та завдання 1-2 на с. 197 на прикладі 4-5 товарів побутової хімії
14.04.2020
Тема: Практична робота 5. Виявлення органічної сполук у харчових продуктах
Опрацювати параграф 40, оформити роботу в зошиті, виконати завдання 1,2,3,5, на с. 193 по можливості додати фото дослідження.
Підготувати повідомлення на тему "Хімічний склад жувальних гумок"
10.04.2020
Білки як біологічні полі ери. Денатурація білка. Біологічна роль амінокислот і білків.
Девіз уроку: «Навчаємося не заради школи, а задля життя» (Сенека)
Завдання наші такі
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Голландський біохімік Герріт Ян Мулдер у 1838 році писав: «У всіх рослинах і тваринах присутні якісь речовини, які є найважливішими зі всіх відомих речовин живої природи і без яких життя було б на нашій планеті неможливим…». Що це за речовини?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Коротка історія вивчення білків.
Назва «білки» походить від відомого з давніх-давен яєчного білка (лат. albumen), який унаслідок нагрівання перетворюється, на білу нерозчинну масу. Згідно з описами Плінія Старшого, уже в Стародавньому Римі яєчний білок застосовували як лікувальний засіб. Однак справжня історія білкових речовин розпочалася тоді, коли з’явилися відомості про хімічні властивості білків.
Уперше білок був виділений (у вигляді клейковини) в 1728 р. італійцем Якопо Бартоломео Беккари (1682 - 1766) з пшеничного борошна. Цю подію прийнято вважати народженням хімії білку.
Білки були виділені в окремий клас біологічних молекул в 18 столітті в результаті робіт французького хіміка Антуан Франсуа де Фуркруа та інших учених, в яких було відмічено властивість білків коагулювати при нагріванні або під дією кислот. У той час були досліджені такі білки, як альбумін з яєчних білків, фібрин з крові і глютен із зерна пшениці.
Голландський хімік Герріт Мульдер визначив продукти руйнування білків — амінокислоти. Мульдеру також належить перша модель хімічної будови білків, запропонована ним у 1836 році. Він сформулював поняття про мінімальну структурну одиницю в складі білків, яка отримала пізніше назву «протеїну».
В 1894 році німецький фізіолог Альбрехт Коссель висунув теорію, що амінокислоти є головними структурними елементами білків.
Слід відмітити вагомий внесок і українських учених хіміків у вивчення білків. І. Я. Горбачевський висловив думку про амінокислотний склад білків. Він одним з перших виділив у чистому вигляді амінокислоти і вважав, що вони є «будівельними цеглинками» білків.
Беліцер В.О. займався проблемами консервування крові та створення білкових замінників крові. Беліцер показав, що білки мають дискретні фазові стани — біологічно активний та денатурований.
Хімічний склад і класифікація білків.
Елементарний склад білків був визначений у 1810 році Жозефом Гей Люссаком та Луї Бенором. При хімічному аналізі білків були визначені їх складові елементи. Елементарний склад білків в процентах від молекулярної маси буде наступний:
С - 50 - 54%
Н - 6,5 - 7,3%
О - 21,5 - 23,5%
N - 15 - 17%
S - 0,3 - 2,5%
В склад білків входять також: P, J, Fe, Si і т.д.
При вивченні хімічної структури простого білка було встановлено, що основною його структурною одиницею - мономером - являються амінокислоти. Таким чином білки - це високомолекулярні, органічні, N - вмісні біополімери, які складаються в основному з амінокислот.
Відома велика кількість білків рослинного і тваринного походження, що відрізняються за своїм складом та біологічною роллю в організмі. Для систематизації та вивчення їх запропановано декілька класифікацій:
По формі молекул, тобто просторова будова.
Фізико-хімічні властивості.
Хімічний склад білків.
По формі молекул білки класифікують на глобулярні і фібрілярні.
Глобілярні білки. Більшисть з них розчинні у воді. Це альбуміни та глобуліни сироватки крові, білки молока, яєць, які мають форму кулі. Правильної форми глобули не бувають, найчастіше вони мають еліпсоїдну або овальну форму.
Фібрілярні білки – велика група білків, такі як білок волосся – керотин, білок шовку – фіброгін, білок м’язів – міозин, білок крові – фібрин, мають витягнуту або фібрилярну структуру. Довжина молекул в декілька разів перевищує діаметр.
Між двома крайними формами білків є велика кількість перехідних форм – від шароподібної до веретеноподібної і волокнистої.
За фізико-хімічними властивостями білки класифікують на прості і складні. Прості білки складаються тільки з залишків амінокислот. Складні – мають білкову частину, що складається із залишків амінокислот, і небілкову, що може бути представлена іонами металів, ліпідами, вуглеводами, залишком фосфорної кислоти.
Структура білкових молекул.
Так як в алфавіті з букв складаються слова, так з 20 амінокислот може утворитися безмежна кількість білків. Специфічна, унікальна для кожного окремого білка послідовність амінокислот - називається первинною структурою.
Білки - це високомолекулярні, органічні, азотовмісні біополімери, які складаються в основному з амінокислот.
В поліпептидних ланцюгах амінокислотні залишки повторюються багато разів. При цьому кожний індивідуальний білок має свою строгу послідовність амінокислотних ланок. На сьогоднішній час для ряду білків встановлена їх первинна структура наприклад для інсуліну - білка гормона підшлункової залози.
Послідуючі дослідження показали, що поліпептидний ланцюг знаходиться в закрученому вигляді - спіралі.
Дана спіралізація забезпечується водневими зв'язками, які виникають між залишками карбоксильних і амідних груп, розміщених на протилежних витках спіралі.
Водневий зв'язок утворюється між двома сильно негативними атомами. Скручений в спіраль поліпептидний ланцюг, що з'єднаний водневими зв'язками дає нам - вторинну структуру білка. Ще складнішу просторову конфігурацію білка має третинна структура білка. Третинна структура підтримується взаємодією між функціональними групами R-поліпептидного ланцюга.
Зближення може давати сольовий місток, карбоксильна з гідроксилом дає складно ефірний місток, атоми сірки дисульфідні (-S-S-) містки.
Третинна структура зумовлює специфічну біологічну активність білка. У живих організмах є ще складніші конфігурації білка типу четвертинного структури.
Залежність фізичних властивостей білків від будови.
Білки – надзвичайно різноманітні речовини.
Одні білки розчиняються у воді, інші в слабких розчинах нейтральних солей чи в 70%-му спирті, деякі – в розбавлених розчинах кислот або лугів. Є й такі білки, що в названих рідинах не розчиняються.
Розчинені білки у воді утримують значну кількість зв’язаної води. Завдяки цьому водні розчини білків в’язкі і при певних умовах можуть загусати. Розчини білків нестійкі. Білки з них під впливом різних чинників легко виділяються в осад.
Демонстрація: Розчинність білків у воді.
Дослід 1. Яєчний білок поміщаємо в хімічну склянку, додаємо води у співвідношенні 1:1, розмішуємо. Що спостерігаємо?
Дослід 2. До білка волосся додайте води. Що спостерігаємо?
Зробіть висновок про розчинність білків. Яку будову мають розчинні і нерозчинні білки?
Очікувані висновки.
Курячий білок добре розчиняється у воді. Білок волосся у воді не розчиняється. Розчинні білки мають глобулярну будову, а нерозчинні – фібрилярну
Хімічні властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції.
Слово надається групі учнів-хіміків
Одна з основних властивостей білків - це їхня здатність під впливом різних факторів змінювати свою структуру і властивості. Ця зміна може мати тимчасовий або постійний характер, але в обох випадках амінокислотна послідовність білка залишається незмінною. Такий процес порушення природної структури (вторинної - четвертинної) білка називається денатурацією.
При денатурації молекула розгортається і втрачає здатність виконувати свою біологічну функцію. Спричинити денатурацію білків можуть такі фактори:
1. Нагрівання або дія інфрачервоного або ультрафіолетових променів.
2. Сильні кислоти, сильні луги і концентровані розчини солей.
3. Важкі метали.
4. Органічні розчинники. Використання спирту як дезинфікуючого засобу основане на тому, що він викликає денатурацію білка тих чи інших бактерій. Інколи денатурований білок може спонтанно відновити свою початкову структуру.
Це може відбутись на початкових стадіях денатурації за умови припинення дії факторів, що спричиняють цей процес. Таке явище має назву ренатурації (від лат. ре - префікс, який означає поновлення).
Процес порушення первинної структури білків називають деструкцією (від лат. деструкціо - руйнування). Він завжди має незворотний характер.
Кольорові реакції білків застосовують для виявлення цих сполук поміж інших органічних речовин. Виконайте лабораторний дослід, аби пересвідчитися в цьому.
Демонстрація: Осадження білків.
Дослід 1. Наливаємо 1-2 мл розчину білка в пробірку, доливаємо 1-2 мл етилового спирту. Що спостерігаємо? Що відбувається з білком? Де використовують цю хімічну властивість білків?
Очікувані висновки
Спостерігаємо утворення осаду. Внаслідок дії спирту руйнується гідратна оболонка білка й утворюється осад, який знову можна розчинити у воді. За такого осадження і розчинення властивості білків відновлюються, вони не втрачають ферментативної активності. За умови, що дія спирту буде короткочасною.
Демонстрація: Денатурація білків при дії високих температури.
Дослід 1. Наливаємо 1-2 мл одержаного розчину білка в пробірку, дотримуючись правил техніки безпеки, нагріваємо. Що спостерігаємо? Що відбувається з білком?
Очікувані висновки
Спостерігаємо, що під дією температури білок згортається, тобто відбувається денатурація. Вона пов’язана з глибокими внутрішньо молекулярними змінами його будови, руйнуванням четвертинної, третинної і вторинної структур. Це призводить до втрати білком розчинності і біологічної активності.
Демонстрація: Денатурація білків при дії розчинів солей важких металів.
Дослід 1. До розчину білка додайте декілька крапель розчину купрум(ІІ) сульфату СuSO4. Що спостерігаєте? Що відбувається з білком?
Очікувані висновки
Спостерігаємо утворення осаду. Відбувається денатурація білка. Руйнується четвертинна, третинна і вторинна структури. Це призводить до втрати білком розчинності та біологічної активності.
Присутність білків у біологічних об’єктах можна виявити за допомогою кольорових реакцій, зумовлених наявністю в цих органічних біополімерах амінокислот, їх специфічних груп або пептидних зв’язків. Існують універсальні кольорові реакції, характерні для всіх білків незалежно від амінокислотного складу (біуретова, нінгідринова), а також специфічні реакції, у яких беруть участь тільки певні амінокислотні залишки молекули білка (ксантопротеїнова, Фоля та реакція Паулі).
1) Біуретова реакція
Позитивну біуретову реакцію можуть давати білки та пептиди, які містять у молекулі не менше двох пептидних зв’язків.
Хід роботи
1. У пробірку налити 1 мл 10% розчину яєчного білка.
2. Додати 2 мл 10% NaOH.
3. Додати 0,2 мл 1% розчину сульфату міді (ІІ).
2) Ксантопротеїнова реакція
Реакція є специфічною на ароматичні амінокислоти.
Хід роботи
1. У пробірку внести 1 мл 10 %-го розчину яєчного білка.
2. Додати 0,5 мл концентрованої HNO3.
3. Обережно нагріти на водяній бані.
4. Охолодити та додати 2 мл 10 %-го розчину NaOH.
Біологічне значення білків.
Слово надається групі учнів-біологів
Білки є насамперед незамінним пластичним матеріалом, потрібним для побудови клітини і тканини. Вони відіграють велику роль у процесах росту, розмноженням, передачі організмом спадкових властивостей. Білки входять до складу ферментів і гормонів. Білки, як і жири та вугливоди, є важливим джерелом енергії в організмі. Енергетична роль білків має особливе значення при тяжких захворюваннях, на останніх стадіях голодівання організму тощо.
В промисловості білки використовують як сировину для різних виробництв. Так, з шерсті і шовку з давніх часів виготовляють тканини. З рогу і панцера черепахи виробляють гудзики, гребінці та інші дрібні речі. Білки кістое, хрящів і обрізків шкіри при кип'ятінні з водою утворюють клей.
Домашнє завдання.
Повторити §38;Опрацювати та скласти конспект опублікованого тексту
Запропонуйте спосіб:
- Видалення з одягу плями від курячого яйця;
- Спосіб визначення натуральної вовни або шовку (тканин білкового походження);
- Визначення вмісту білка у харчових продуктах.
07.04.2020
Нітрогеновмісні органічні речовини. Поняття про амінокислоти.
Опрацювати параграф 39, виписати та вивчити визначення, виконати завдання 150-153 с. 191. Виконати тест письмово в зошиті, розвідок задач повністю.
Запитання 1 До моносахаридів належить
Глюкоза
Крохмаль
Целюлоза
Сахароза
Запитання 2 Полісахаридом є
Глюкоза
Фруктоза
Целюлоза
Сахароза
Запитання 3 Формула сахарози
С12 Н22О11
nC6H12O5
C2H6O
C6H12O6
Запитання 4 Целюлоза утворена залишками
Альфа- глюкози
Бета- глюкози
Запитання 5 Найбільшу відносну молекулярну масу має
Глюкоза
Сахароза
Крохмаль
Целюлоза
Запитання 6 Вміст целюлози у деревині становить
25%
50%
80%
98%
Запитання 7 Глюкоза утворюється під час
Бродіння
Окислення
Відновлення
Фотосинтезу
Запитання 8 Фруктоза є ізомером
Сахарози
Крохмалю
Гексанолу
Глюкози
Запитання 9 Якісною реакцією на глюкозу є взаємодія з
Са(ОН)2
Сu(OH)2
O2
NH3
Запитання 10 Крохмаль з розчином йоду дає характерне забарвлення
Зелене
Малинове
Червоне
Синє
Запитання 11 Який об'єм вуглекислого газу виділиться при спиртовому бродінні глюкози масою 360 грам?
Сu(OH)2
O2
NH3
Запитання 10 Крохмаль з розчином йоду дає характерне забарвлення
Зелене
Малинове
Червоне
Синє
Запитання 11 Який об'єм вуглекислого газу виділиться при спиртовому бродінні глюкози масою 360 грам?
89,6 л
44,8 л
22,4 л
11,2 л
Запитання 12
Яку масу етанолу ( кг) можна одержати з картоплі масою 100 кг, що містить 25% крохмалю
0,25 кг
0,20 кг
0,18 кг
0,14 кг
44,8 л
22,4 л
11,2 л
Запитання 12
Яку масу етанолу ( кг) можна одержати з картоплі масою 100 кг, що містить 25% крохмалю
0,25 кг
0,20 кг
0,18 кг
0,14 кг
