Фотозвіти прислати на вайбер +380969968375
09.06.2022
Тема. Будова та життєдіяльності організмів.
Міні-проєкт. "Мій перший гербарій."
Опрацювати с. 219-221,
Зібрати та засушити декілька рослин чи листя с дерев за допомогою газети та оформити на аркушах, підписати назви рослин.
07.06.2022
Тема. Лишайники
Опрацювати параграф 53, прочитати, вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфу, письмово завдання 1,2 на с. 203, замалювати мал.214 на с. 200
02.06.2022
Семестрова контрольна робота
Виконати письмово завдання.
30.15.2022
Тема. Значення грибів у природі та житті людини.
Опрацювати параграф 57, прочитати, вивчити визначення , знати відповіді на запитання після параграфу, письмово 1,на с.218 .
24.05.2022-26.05.2022
Тема. Сапрофітні - цільові гриби, дріжджі.
Паразитичні гриби.
Опрацювати параграф 56, прочитати, вивчити визначення, дати письмові відповіді запитання 3,4 та поміркуйте на с. 215
19.05.2022
Тема: Практична робота 5 Розпізнавання їстивних та отруйних грибів своєї місцевості
Мета роботи: ознайомитися з узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють отруйні гриби від їстівних, навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби своєї місцевості.
Обладнання, інструменти та реактиви: колекції шапинкових грибів, муляжі, лупа, препарувальний набір, таблиці, фотографії.
ХІД РОБОТИ
1. Ознайомтеся з наведеними узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють смертельно та особливо отруйні гриби від їстівних та неїстівних.
Зовнішні ознаки, за якими відрізняють отруйні гриби.
Смертельно отруйні гриби. Бліда поганка, білий та смердючий мухомори мають пластинчастий гіменофор білого кольору, два покривала — часткове та загальне, пластинки не спускаються на ніжку, молочний сік відсутній.
Особливо отруйні гриби з павутинчастим покривалом. Гриби-павутинники оранжево-червоний та найкрасивіший, плютка Патуйяра, несправжній опеньок — мають пластинчастий іржасто-коричневий або брудно-жовто-коричневий гіменофор (нижня частина шапинки), пластинки якого не спускаються на ніжку. В «молодому віці» гіменофор прикритий тонким павутинчастим покривалом, яке швидко зникає. Молочний сік відсутній. Додаткова ознака, спільна для цих грибів, — наявність в центрі шапинки горбочка, який надає їм дзвоникоподібного вигляду.
Особливо отруйні гриби з частковим покривалом. Лепіота коричнево-червонувата та лепіота отруйна мають білий пластинчастий гіменофор, пластинки якого не спускаються на ніжку, добре помітне часткове покривало. Молочний сік відсутній. Додаткова ознака — наявність коричневих лусочок на шапинці та коричневого горбочка в центрі шапинки, а також відносно невеликі розміри.
Зовнішні ознаки їстівних та неїстівних грибів
Небезпечних отруйних представників немає серед шапинкових грибів з трубчастим гіменофором. Проте більшість цих грибів може викликати легкі отруєння при вживанні їх в їжу сирими. Серед них є також неїстівні види з гірким м’якушем.
Небезпечних отруйних грибів немає серед хрящ-молочників — великої групи шапинкових грибів, які мають пластинчастий гіменофор, позбавлені покривал та на зламі плодового тіла виділяють молочний сік.
Отруйних грибів немає серед дощовикових та веселкових грибів, а також серед всіх трутовиків з м’якими плодовими тілами. Ці гриби не належать до шапинкових. В їжу вживають тільки молоді плодові тіла; дорослі та старі гриби — не їстівні.
В інших групах є як їстівні, так і отруйні гриби, хоча смертельно отруйні та особливо отруйні серед них відсутні.
2. Розгляньте запропоновані зображення найпоширеніших грибів своєї місцевості.
3. Визначте, які з грибів отруйні, а які — їстівні, та заповніть таблицю.
 1. маслюк | 2. лисичка  |  3. несправжня лисичка |
 4. підберезник |
 5. опеньки |
 6. бліда поганка |
4. Користуючись наведеними в 1-му пункті зовнішніми ознаками, що відрізняють отруйні гриби від їстівних та неїстівних, визначте небезпечні гриби серед запропонованих .
№ гриба | Назва | Їстівний чи отруйний | Характерні ознаки |
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
4. |
|
|
|
5. |
|
|
|
6. |
|
|
|
За результатами роботи зробіть висновок.
Випишіть у зошит назви отруйних та їстівних грибів своєї місцевості та ознаки, які допоможуть вам їх розпізнати.
17.05.2022
Тема. Лабораторне дослідження будови шапинкових грибів.
Оформити лабораторне дослідження зі 2с05-206, мал. 220 на с. 204.
12.03.2022
Тема: Групи грибів: симбіотичні, мікоризоутворюючі шапинкові гриби
Опрацювати параграф 54 на с. 203, прочитати, вивчити визначення, письмово завдання 1-4 та творче завдання на с. 206
10.05.2022
Тема: Гриби. Особливості живлення, життєдіяльності грибів. Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження та поширення грибів
Опрацювати параграф 52 на с. 195, прочитати та вивчити визначення, письмово завдання 1-4 та творчі завдання на с. 198
Опрацювати параграф 51 на с. 192-195, вивчити визначення, замалювати мал. 204 на с. 193, письмово відповіді на запитання на с. 195
05.05.2022
Тема. Значення рослин для існування життя на планеті Земля та для людини.
Опрацювати параграфи 46,50, прочитати та вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфів, письмово завдання 1-2на с. 173, та 1-2 на с. 190
03.05.2022
Тема. Рослинні угруповання. Міні-проект: Рослини на моєму подвір'ї.
Опрацювати параграфи 49, прочитати та вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфів, письмово завдання 1 тести с. 186. Написати назви рослин із свого подвір'я, які ростуть в різних умовах ( по 3 рослини які ростуть на світлі чи затінку, які потребують частого поливу або можуть витримувати посуху)
28.04.2022
Тема. Екологічні групи рослин.
Опрацювати параграфи 47-48, прочитати та вивчити визначення, знати відповіді на запитання після параграфів, письмово завдання 1-2на с. 177, та 1-3на с. 183
26.04.2022
Тема. Практична робота 4.
Вибір видів кімнатних кімнатних рослин для вирощування в певних.
Виконати та оформити роботу на с.190-191
21.04.2022
Тема. Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
Виконати практичну роботу на с. 170.
19.04.2022
Тема. Покритонасінні ( Квіткові)
Опрацювати параграф 45 на с. 168, виписати та вивчити визначення, дати письмові відповіді на запитання 1-2 на с. 169.
12.04.-14.04.2022
Тема: Голонасінні. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин
Лабораторне дослідження №13
Тема: БУДОВИ ПАГОНІВ І ШИШОК ХВОЙНИХ РОСЛИН
Мета: ознайомитися з особливостями будови голонасінних рослин.
Обладнання: гербарні зразки гілок хвойних рослин, шишки хвойних, лупа, відео за посиланням biologia19630502.blogspot.com (сторінка «Відео для проведення уроків біології у 6 класі», «Розмноження голонасінних»)
Хід роботи:
1. Повторити правила роботи під час роботи з лабораторним обладнанням.
2. Переглянути відео за посиланням
3. Розгляньте гілки хвойних рослин. Зверніть увагу на те, що хвоїнки розташовані не поодиноко, а пучками.
4. Замалюйте схему розташування хвоїнок на гілках. Позначте розташування чоловічих та жіночих шишок.
5. Замалюйте чоловічу шишку. Позначте на малюнок: вісь, лусочки, пиляк, пилкове зерно.
6. Замалюйте жіночу шишку. Позначте на малюнку: вісь, покривну лусочку, насінну лусочку, насінний зачаток.
7. Які етапи показані в циклі розвитку голонасінних?
Висновок:
1. Які умови необхідні, щоб відбулося запилення у голонасінних?
2. Чому голонасінні отримали таку назву?
3. Чим розмножуються голонасінні рослини.
Опрацювати параграф 44 на с. 164 , дати відповіді на запитання 1-2 на с. 167, виконати лабораторне дослідження за інструктивною карткою.
05.04-07.04.2021
Тема: Плауни, хвощі, папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей
1. Загальна характеристика плаунів.
Чисельність плаунів до 1400 видів.
Представники: плаун булавовидний, плаун колючий, молодильник, плаунець-баранець. До червоної книги занесені плаун колючий і плаун-баранець.
Плауни – трав’янисті рослини, до 39 см. у висоту, тіневитривалі. У їх життєвому циклі переважає спорофіт. Середовище життя – хвойні ліси, заболочені луки, тропічні райони. Вегетативне тіло плаунів має листкостеблову будову (пагін, корінь). Добре розвинуті провідні та покривні тканини. Стебло дихотомічне, тобто вилчасто розгалужене. Стебло і гілочки вкриті маленькими вузькими ланцетоподібними листочками з ворсинками на кінчиках. Влітку на верхівці спороносних гілок виростають 2 – 5 спороносних стробілів (шишок). Стробіли утворюють особливі листочки – спорофіли, на яких розвиваються спорангії зі спорами. Представники: плаун булавовидний, молодильник, плаун колючий, плаунець-баранець. Серед плаунів є рівноспоровими і різноспорові рослини.
Особливості розмноження плаунів.
Спора висипається зі стробіла, потрапляє в ґрунт. Через 5 – 7 років вона проростає, утворивши заросток (гаметофіт) – невеличку підземну бульбочку. Таких бульбочок у ґрунті багато, але виживають лише і які зустрічаються з гіфами гриба. Гаметофіт продовжує розвиватися і аж через 12 -14 років на його тілі визрівають антеридії і архегонії. Сперматозоїд, потрапивши до яйцеклітини, запліднює її. Із зародка розвивається молода рослина (спорофіт). Повинно пройти не менше 20 років, поки виросте дорослий плаун. Ось чому плауни озмножуються переважно вегетативно. У рівноспорових гаметофіт однодомний, у різнозпорових – дводомний.
Клітина гаметофіту не мають хлорофілу, тому він живиться сапрофітним способом.
Значення плаунів.
1.Спорами плауна булавовидного користуються в медицині для виготовлення оболонок таблеток та виготовляють дитячу присипку.
2.Плаун-баранець у народній медицині застосовують для лікування алкоголізму – він виробляє відразу до пиття спиртного. Ця рослина також використовується для лікування хвороб очей.
3.Спори в часи війни використовували для знизщення мікробів у рані.
4.Часто зелені пагони плауна використовують для оформлення букетів.
2.Загальна характеристика хвощів.
Чисельність хвощів близько – 30 видів. Представники: хвощ польовий, хвощ лучний, хвощ болотний.
Хвощі трав’янисті рослини, до 40 см у висоту, стебло просякнуте кремнезом.
В їх життєвому циклі переважає спорфіт. Середовище життя – можуть жити як у болотистих, так і в сухих місцях. Спорофіт у хвощів складається із горизонтального розташованого підземного стебла – кореневища, від якого відходять тонкі
складається із горизонтального розташованого підземного стебла – кореневища, від якого відходять тонкі, галузисті корені і членисті надземні стебла. Бічні гілки кореневища здатні утворювати невеликі бульби з запасом поживних речовин ( крохмалю). Стебло розчленоване на вузли і міжвузля. У вузлах розміщуються кільцями бічні гілочки. Фотосинтез у хвощів здійснюється стеблом. Листки у хвощів відсутні, вони мають вигляд рубців, які утворюють піхву, що прикриває вузол. Хвощам властивий вставний ріст (у вузлах) і верхівковий. Крім асиміляційних стебел (вегетативних літніх) у хвоща польового є ще нерозгалужені спороносні пагони бурого кольору, на кінцях яких знаходяться стробіли (утворюються спори). Гаметофіт - дводомний; після запліднення із зиготи розвивається зародок, який живе за рахунок гаметофіту, поки не утворяться корені та надземні пагони.
Значення хвощів.
1.Застосовують у медицині як сечогінний засіб, при жовчнокамяній хворобі та підвищеному АТ.
2.До початку ХХ ст. хвощі використовували для забарвлення хутра в сіро-жовтий колір.
3.Кореневища хвоща польового використовують в їжу (коли пагони молоді тоді вони багаті на крохмаль.)
4.Хвощі – індикатори ґрунтів з підвищеною кислотністю.
3.Загальна характеристика папоротей.
Папороті представлені як трав’янистими і деревоподібними формами (до 25м), так і епіфітними, які ростуть на стовбурах дерев. У життєвому циклі переважає спорофіт. Листки великі, перисторозсічені. У молодому віці листки зазвичай равликоподібні закручені й ростуть верхівкою, як пагони. Мають особливу назву вайї. На нижній поверхні листка знаходяться коричневі горбочки – соруси з розташованим в них спорангіями. У спорангіях утворюються гаплоїдні спори. Рослини цього відділу за віком однакові з хвощами і поступаються тільки плаунам. У наш час папороті дуже поширилися по всій земній кулі. Вони зустрічаються скрізь: від озер і боліт до пустель. Особливо різноманітні папороті тропічних лісів. Там зустрічаються види, що ростуть на стовбурах і гілках дерев, трав'янисті і деревоподібні. Останні іноді сягають 20 метрів заввишки.
Більшість папоротей — багаторічні рослини. У них є кореневище, від якого вниз відходять додаткові корені, а вгору — великі листки.
Тканини у папоротей добре розвинені, але провідна тканина ксилема складається не з судин, а з видовжених мертвих клітин. Листки папоротей одночасно виконують фотосинтезуючу функцію і функцію розмноження. На нижньому боці листків містяться групи спорангіїв, їх видно у вигляді червоних або коричневих горбків.
Із спори виростає однодомний заросток — гаметофіт. Він являв собою зелену серцеподібну пластинку розміром до 1 сантиметра, яка має ризоїди. На нижньому боці заростка утворюються статеві органи з гаметами. Ближче до виїмки заростка розвиваються органи з яйцеклітинами, а в середній його частині між ризоїдами — із сперматозоїдами. Багатоджгутикові сперматозоїди підпливають до яйцеклітин, використовуючи воду дощів і роси, яка скупчується під притиснутим до ґрунту заростком. Із зиготи виростає новий спорофіт, який спочатку короткий час живиться за рахунок зеленого гаметофіта, а потім переходить до самостійного автотрофного живлення. Таким чином, гаметофіт папороті пристосований до існування у вологих умовах, а спорофіт — цілком сухопутна рослина. З папоротеподібних в Україні поширені папороті орляк звичай¬ний, щитник чоловічий.
Більшіть представників занесені до червоної книги України занесені: вудсія альпійська, адіантум венерине волосся, ключ-трава, сальвія плавуча.
Значення папоротей.
1. Папороті утворюють нижній ярус лісів.
2. Рештки давніх папоротеподібних разом з іншими споровими рослинами
утворили поклади камяного вугілля.використовують як паливо, а воно є сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків...
3. Відвари деяких папоротей (ключ-траву, її ще називають гронянка півмісяцева) загоюють рани, зменшують біль.
4. Здавна люди помітили, що папороті передбачають погоду: перед спекою у них скручуються листки.
5. У народній медицині щитник чоловічий використовують у боротьбі з солітерами – паразитичними червами.
6. Листки щитника пахучого містять смоли, які використовують у парфумерії
Виконати завдання
1. Опрацювати текст поданний вище та параграф "Плауни, хвощі, папороті",
знати відповіді за планом
План |
Середовище зростання |
Корінь |
Видозміни пагона |
Пагін |
Стебло |
Листки |
Спосіб розмноження |
Спорангії |
Значення у природі та в житті людини |
Нестатеве покоління |
Статеве покоління |
Представники |
2 Виконати завдання за інструктивною карткою
Інструктивна картка до лабораторної роботи.
Тема: Будова папоротей.
Мета: ознайомити учнів з особливостями будови папоротей на прикладі щитника чоловічого.
Обладнання: гербарні зразки або живі екземпляри щитника чоловічого.
Матеріали й обладнання: папороть, мікроскоп, мікропрепарати спорангія папороті.
Хід роботи
1. Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть кореневище
корені, листки, спорангії на листках. Замалюйте і підпишіть частини будови папороті.
2. Розгляньте спорангіїв папороті. Замалюйте спорангії.
3. Оформлення результатів
Заповніть таблицю.
Відділ | Особливості зовнішньої будови (органи) | Яким поколінням представлена доросла рослина (гаметофіт чи спорофіт) | Пристосування до життя на суходолі | Представники |
Папоротеподібні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Зробіть висновки про те, що папороть – вища спорова рослина. Перелічіть які переваги отримали папоротеподібні над мохоподібними у зв’язку з виходом на суходіл.
31.03.2022
Тема. Мохи. Лабораторне дослідження будови моху
Опрацювати параграф 42, прочитати вивчити визначення, письмово дати відповіді на запитання 1-3 на с. 159, замалювати мал. 169 Б на с. 157
29.03.2022
Тема. Водорості (зелені, бурі, червоні)
Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей.
Опрацювати параграф 41, прочитати вивчити визначення, письмово дати відповіді на запитання 1-2 на с. 156, замалювати Мал. 165 на с. 152.
24.03.2022
Тема. Способи класифікації рослин.
Опрацювати параграф 40, прочитати вивчити визначення, письмово дати відповіді на запитання 3-4 на с. 151
22.03. 2022
Тема. Ріст та розвиток рослин.
Опрацювати параграф 39, замалювати мал. 161 на с. 146, повторити параграфи 21-38, скласти кроссворд запитаннями та відповідями.
24.02.2022
Біологія
Тема: Плід.
Опрацювати параграф 38. Замалювати малюнки в зошит. Записати визначення плід. Скласти схему класифікація плодів з прикладами. За бажанням зробити макети плодів з пластелину. Та сфотографувати.
03.02.2022
Тема. Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум. Вегетативне розмноження рослин.
01.02.2022
Тема. Рухи рослин.
13.01.2022
Тема: Брунька. Розвиток пагона з бруньки.
Опрацювати парграф 25, замалювати малюнок 108Б на с. 96, виписати назви різновидів бруньок, вивчити визначення та знати відповіді на запитання після параграфу, виконати завдання Дослідницького практикум на с. 99
18.11.2021
Тема: Лабораторне дослідження спостереження інфузорії.
Опрацювати параграф 13. Перемалювати малюнки 50б на с 49 та 53б на с. 50 повністю підписати їх, виконати письмово завдання на порівняння на с. 51
17. 11. 2021
Тема: Амеба, інфузорія - одноклітинні твариноноподібні організми.
Опрацювати параграф 13, вивчити визначення, замалювати малюнки 52 на с. 50 та 54 на с. 51 , письмово Тести 1-2 на с. 52
11.11.2021
Тема: Роль бактерій у рироді та значення в житті людини
Опрацювати параграф 18, виписати значення батерій: шкідливий та корисний влив.
10.11.2021
Тема: Бактерії- найменьщі одноклітинні організми
Опрацювати параграф 17, вивчити визначення, мал. 67 на с. 64 в зошит перемалювати,, письмово перевірте здобуті знання на с.66
04.11.2021
Тема: Основні властивості клітин: обмін з навколишнім середовищем, ріст, поділ.
Опрацювати параграф 12, вивчити визначення, завдання 1-2 на с. 47
03.11.2021
Тема: Лабораторне дослідження: Будова клітини.
Опрацювати с. 30-31, мал. 31 на с. 31 перемалювати в зошит., письмово завдання 1-2 на с. 32
28.10.2021
Тема: Основні властивості клітини: обмін з навколишнім середовищем, ріст, поділ.
Опрацювати параграф 11, письмово дати відповіді на запитання 1-3 на с. 45.
Опрацювати параграф 12, виписати та вивчити визначення, установіть відповідність між органелами рослинної клітини на с. 47
27.10.2021
Тема: Будова рослинної і тваринної клітини
Опрацювати параграф 10, прочитати вивчити визначення, мал. 40 на с. 39, мал. 41 та 42 на с. 40 перемалювати в зошит, знати назви та значення органел.
07.05.2021
Тема: Практична робота 5 Розпізнавання їстивних та отруйних грибів своєї місцевості
Розпізнавання
їстівних та отруйних грибів своєї місцевості
Мета
роботи: ознайомитися з узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють
отруйні гриби від їстівних, навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби
своєї місцевості.
Обладнання,
інструменти та реактиви: колекції шапинкових грибів, муляжі, лупа, препарувальний
набір, таблиці, фотографії.
ХІД
РОБОТИ
1.
Ознайомтеся з наведеними узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють
смертельно та особливо отруйні гриби від їстівних та неїстівних.
Зовнішні
ознаки, за якими відрізняють отруйні гриби.
Смертельно
отруйні гриби. Бліда поганка, білий та смердючий мухомори мають пластинчастий
гіменофор білого кольору, два покривала — часткове та загальне, пластинки не
спускаються на ніжку, молочний сік відсутній.
Особливо
отруйні гриби з павутинчастим покривалом. Гриби-павутинники оранжево-червоний
та найкрасивіший, плютка Патуйяра, несправжній опеньок — мають пластинчастий
іржасто-коричневий або брудно-жовто-коричневий гіменофор (нижня частина шапинки), пластинки якого не спускаються на ніжку.
В «молодому віці» гіменофор прикритий тонким павутинчастим покривалом, яке
швидко зникає. Молочний сік відсутній. Додаткова ознака, спільна для цих
грибів, — наявність в центрі шапинки горбочка, який надає їм дзвоникоподібного
вигляду.
Особливо
отруйні гриби з частковим покривалом. Лепіота коричнево-червонувата та лепіота
отруйна мають білий пластинчастий гіменофор, пластинки якого не спускаються на
ніжку, добре помітне часткове покривало. Молочний сік відсутній. Додаткова
ознака — наявність коричневих лусочок на шапинці та коричневого горбочка в
центрі шапинки, а також відносно невеликі розміри.
Зовнішні
ознаки їстівних і неїстівних грибів.
Небезпечних
отруйних представників немає серед шапинкових грибів з трубчастим гіменофором.
Проте більшість цих грибів може викликати легкі отруєння при вживанні їх в їжу
сирими. Серед них є також неїстівні види з гірким м’якушем.
Небезпечних
отруйних грибів немає серед хрящ-молочників — великої групи шапинкових грибів,
які мають пластинчастий гіменофор, позбавлені покривал та на зламі плодового
тіла виділяють молочний сік.
Отруйних
грибів немає серед дощовикових та веселкових грибів, а також серед всіх
трутовиків з м’якими плодовими тілами. Ці гриби не належать до шапинкових. В
їжу вживають тільки молоді плодові тіла; дорослі та старі гриби — не їстівні.
В
інших групах є як їстівні, так і отруйні гриби, хоча смертельно отруйні та
особливо отруйні серед них відсутні.
2.
Розгляньте запропоновані вчителем плодові тіла, муляжі та зображення
найпоширеніших грибів своєї місцевості.
3.
Визначте, які з грибів отруйні, а які — їстівні, та заповніть таблицю.
|
1. маслюк |
2. лисичка |
3. несправжня
лисичка |
|
|
|
|
|
4. підберезник |
5. опеньки |
6. бліда поганка |
|
|
|
|
4.
Користуючись наведеними в 1-му пункті зовнішніми ознаками, що відрізняють
отруйні гриби від їстівних та неїстівних, визначте небезпечні гриби серед
запропонованих учителем.
|
№ гриба |
Назва |
Їстівний чи
отруйний |
Характерні
ознаки |
|
1. |
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
6. |
|
|
|
За результатами роботи зробіть висновок. Випишіть у зошит назви отруйних
та їстівних грибів своєї місцевості та ознаки, які допоможуть вам їх
розпізнати.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
05.05.2021
Тема: Їстівні та отруйні шапинкові гриби
Опрацювати параграф 55 на с. 206, письмово завдання 1-2, 1-4 та творчі завдання на с. 211
30.04.2021
Тема: Групи грибів: симбіотичні, мікоризоутворюючі шапинкові гриби
Опрацювати параграф 54 на с. 203, письмово завдання 1-4 та творче завдання на с. 206
28.04.2021
Тема: Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження та поширення грибів
Опрацювати параграф 52 на с. 195, письмово завдання 1-4 та творчі завдання на с. 198
23.04.2021
Тема: Гриби. Особливості живлення, життєдіяльності грибів
Опрацювати параграф 51 на с. 192-195, вивчити визначення, замалювати мал. 204 на с. 193, письмово відповіді на запитання на с. 195
21.04.2021
Практична робота 4. Вибір видів кімнатних рослин для вирощування в певних умовах
Виконати практичну роботу 4 на с. 190-191
Мета: навчитися
визначати умови, сприятливі для утримання певних кімнатних рослин.
Хід роботи
1. Ознайомтеся з описом запропонованих
кімнатних рослин та скористайтеся додатковими джерелами.
• Алое. Походить
з пустелі Карру в Південній Африці. На батьківщині росте у вигляді дерева.
Типовий сукулент. Має соковиті стебла й листки. Листки сидячі, колючі з країв.
У кімнатних умовах цвіте рідко, оскільки взимку для алое недостатньо світла, а
головне тому, що його зазвичай надмірно поливають, забуваючи про походження
цієї рослини. Є лікарською рослиною, стимулює загоєння порізів.
• Амариліс.
Має великі, переважно червоні квітки, цвіте в лютому. Після цвітіння рослину
поливають рідше, щоб забезпечити їй стан спокою. У такому стані амариліси
перебувають протягом зими, тому, починаючи з осені, поступово припиняють їх поливати,
потім зрізають листя й ставлять горщик із цибулиною в темне місце.
• Колеус. Як
кімнатна рослина поширений колеус гібридний родом з о. Ява. Колеуси мають
характерне чотиригранне стебло й супротивне листкорозміщення. Листки
різнобарвні. Це пов'язано з тим, що зелений хлорофіл маскується різними пігментами.
Часто цвіте.
• Сансев'єра. У
природних умовах поширена в тропічній Азії та Африці. Має коротке кореневище і
м'ясисті мечоподібні, іноді строкаті листки, що відходять від кореневища.
Розмножується поділом куща і, що особливо цікаво, поділом листка.
• Бегонія.
У природних умовах бегонії поширені в тропічних країнах. Кімнатні бегонії за
декоративними якостями поділяють на кущові й листяні. Листяні бегонії
характеризуються великими декоративними листками. Серед них найбільш відома
бегонія рекс. Існують численні сорти, які відрізняються за кольором листків —
від сріблястих до темно-червоних, тому що в них зелений колір хлорофілу
маскується різними пігментами. Бегонія є класичним прикладом розмноження рослин
листками.
• Опунція. Сукулент.
Стебла членисті, плоскі, овальні чи дископодібні, соковиті, зазвичай густо
вкриті колючками й глохідіями (тонкі щетинки, які легко обламуються, характерні
тільки для опунцій). Це рослина посушливих місць зростання, тому поливати її
треба обережно. Узимку поливають один раз на місяць, коли почне помітно в'янути.
У кінці лютого, коли закінчується період спокою, поливання збільшують. На літо
слід винести опунцію з приміщення і вкопати в напівзатінку.
• Циперус. У
кімнатній культурі поширений циперус зонтичний, який походить з Мадагаскару. Це
багаторічна кореневищна рослина, що має рівні зелені стебла з листками на
верхівці. Циперус — типова болотна рослина, тому горщик із нею треба ставити в
глибокий піддонник і тримати його зануреним у воду.
• Хлорофітум. У
кімнатній культурі поширений хлорофітум комозум, який походить із Південної
Африки. Трав'яниста рослина із широколінійними листками, зібраними в розетку.
Із центра розетки виростає квіткова стрілка з біленькими квітками. Але плодів
не утворює, оскільки не відбувається запилення. На місці квіток, що відцвіли,
утворюються нові молоденькі рослини.
• Аспідистра. Невибаглива.
Добре росте на сонячному місці і в напівтемному кутку, витримує пересушування
землі. Має повзуче кореневище, від якого відростають великі шкірясті
темнозелені листки, схожі на листя конвалії. Кожний листок може триматися
кілька років.
•
Драцена. Цю рослину часто плутають з пальмами. У драцен листки прості,
цілісні, довгасті. Старі екземпляри з довгими голими стовбурами некрасиві.
Можна зрізати верхівку з листками та посадити в ґрунт як живець, а решту стебла
теж розрізати на частини і вкоренити. Ще одна рослина відросте від кореня.
Монстера. У кімнатній культурі поширена
монстера деліціоза, яка походить із тропічної Америки. Це ліана, на стеблі якої
утворюються додаткові повітряні корені. Листки великі, овальні, перистороздільні.
Дуже невибаглива до світла. Старі екземпляри монстери досить декоративні.
• Традесканція. Це
трав'янисті рослини з повзучими або прямими стеблами і з сидячими
овальноланцетними побережними листками. У кімнатах більше культивують
традесканції з повзучими стеблами, які звисають з горщиків. Дуже легко
розмножується стебловими живцями. Живцювати треба щороку, оскільки на старих
стеблах засихають листки, і рослина втрачає декоративний вигляд.
2. Систематизуйте їх за такою схемою:
а) вимоги до освітлення : світлолюбна чи
тіньовитривала;
б) вимоги до вологи: вологолюбна чи
посухостійка;
в) вимоги до температури повітря :
теплолюбна чи холодостійка;
г) вимоги до типу ґрунту;
д) способи розмноження: тільки за
допомогою насіння чи здатна й до вегетативного розмноження.
3.
Заповніть таблицю, вписавши в них основні екологічні умови, сприятливі
для вирощування конкретної рослини.
|
Назва рослини |
Вимоги до |
Способи
розмноження |
|||
|
освітлення |
вологи |
температури |
типу ґрунту |
||
|
Алое |
світлолюбна |
посухостійка |
теплолюбна |
піщаний |
Насіння,
вегетативно |
|
Амариліс |
|
|
|
|
|
|
Колеус |
|
|
|
|
|
|
Сансев'єра |
|
|
|
|
|
|
Бегонія |
|
|
|
|
|
|
Опунція |
|
|
|
|
|
|
Циперус |
|
|
|
|
|
|
Хлорофітум |
|
|
|
|
|
|
Аспідистра |
|
|
|
|
|
|
Драцена |
|
|
|
|
|
|
Монстера |
|
|
|
|
|
|
Традесканція |
|
|
|
|
|
4.
Зробіть висновки, які із запропонованих рослин придатні до вирощування у вас
удома. Як їх треба доглядати?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5.
Складіть поради щодо вибору приміщення, місця розташування в ньому однієї з
розглянутих рослин. Укажіть режим поливу цієї рослини та склад ґрунту. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
16.04.2021
Тема: Значення рослин для існування життя на планеті Земля та для людини. Міні-проект "Рослини навколо мене"
Опрацювати параграф 46 на с. 171, письмово запитання на с. 173, та параграф 49 на с. 184, письмові відповіді на запитання на с.186, вивчити визначення.
Для виконання міні-проекту: опишіть 3-6 рослин що ростуть біля вашого будинку за планом
План морфологічного опису рослини
1. Назва рослини.
2. Життєва форма (дерево, кущ, трава).
3. Однорічна чи багаторічна рослина.
4. Характеристика надземної та підземної частини: - Тип пагона. - Розміщення листків. Лист простий чи складний. - Будова квітки. - Суцвіття. - Тип плода.
5. До якої екологічної групи належить ця рослина?
6. Поширення виду в регіоні та на території України.
14.04.2021
Тема: Екологічні группи рослин (за відношенням до світла, води, температури). Життєві форми рослин. Рослинні угруповання. Міні-проект "Рослини навколо мене"
Опрацювати параграф 47 на с. 174, письмово запитання на с. 177, та параграф 48 на с. 178, письмові відповіді на запитання на с.183, вивчити визначення.
02.04.2021
Практична робота 3 Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин
Виконати письмово роботу в зошиті за інструктивною карткою. повторити параграфи 42-44, скласти три тестових запитання.
Мета:
порівняти особливості будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
Обладнання,
матеріали та об'єкти дослідження: гербарні зразки різних
видів мохів,папоротей і квіткових рослин; таблиці.
ХІД РОБОТИ
1. Уважно розгляньте запропоновані зразки рослин і
визначте:
А) особливості
будови вегетативних органів;
Б) особливості
будови генеративних органів.
2. Результати дослідження занесіть до таблиці.
|
Ознаки |
Мохи |
Папороті |
Покритонасінні (квіткові) |
|
Корінь |
|
|
|
|
Стебло |
|
|
|
|
Листок |
|
|
|
|
Ризоїди |
|
|
|
|
Квітка |
|
|
|
|
Спорангій |
|
|
|
|
Насінина |
|
|
|
|
Плід |
|
|
|
3. Знайдіть спільні
ПІДСУМКИ
Ми розглядали
зразки рослин:______________________________.
Ми виявили
такі спільні ознаки в будові цих рослин: у мохів, папоротей і покритонасінних є
___________________________ із зеленими ____________.
Кореневище
папороті – це видозмінений _______________. Крім пагонів з листками у папоротей
і покритонасінних рослин є _______________________.
Мохи і
папороті розмножуються за допомогою _______________, які розвиваються у
_____________________.
Ми виявили
такі відмінні ознаки в будові мохів, папоротей і покритонасінних рослин: мохи
не мають ______________. До ґрунту вони кріпляться за допомогою ___________.
Генеративні органи мохів і папоротей
___________________, покритонасінних рослин - _______________________.
31.03.2021
Тема: Покритонасінні (Квіткові)
Опрацювати параграф 45 на с. 168, виписати та вивчити визначення, дати письмові відповіді на запитання 1-2 на с. 169, передивитися відео за посиланням та виписати три цікавих факти
26.03.2021
Тема: Голонасінні. Лабораторне дослідження будови пагонів і шишок хвойних рослин
Лабораторне дослідження №13
Тема: БУДОВИ ПАГОНІВ І ШИШОК ХВОЙНИХ РОСЛИН
Мета: ознайомитися з особливостями будови голонасінних рослин.
Обладнання: гербарні зразки гілок хвойних рослин, шишки хвойних, лупа, відео за посиланням biologia19630502.blogspot.com (сторінка «Відео для проведення уроків біології у 6 класі», «Розмноження голонасінних»)
Хід роботи:
1. Повторити правила роботи під час роботи з лабораторним обладнанням.
2. Переглянути відео за посиланням
3. Розгляньте гілки хвойних рослин. Зверніть увагу на те, що хвоїнки розташовані не поодиноко, а пучками.
4. Замалюйте схему розташування хвоїнок на гілках. Позначте розташування чоловічих та жіночих шишок.
5. Замалюйте чоловічу шишку. Позначте на малюнок: вісь, лусочки, пиляк, пилкове зерно.
6. Замалюйте жіночу шишку. Позначте на малюнку: вісь, покривну лусочку, насінну лусочку, насінний зачаток.
7. Які етапи показані в циклі розвитку голонасінних?
Висновок:
1. Які умови необхідні, щоб відбулося запилення у голонасінних?
2. Чому голонасінні отримали таку назву?
3. Чим розмножуються голонасінні рослини.
Опрацювати
параграф 44 на с. 164 , дати відповіді на запитання 1-2 на с. 167, передивитися відео (записати три факти, які здивували вас), виконати лабораторне дослідження за інструктивною карткою.
24.03.2021
Тема: Плауни, хвощі, папороті. Лабораторне дослідження будови папоротей
1. Загальна характеристика плаунів.
Чисельність
плаунів до 1400 видів.
Представники: плаун булавовидний, плаун колючий, молодильник, плаунець-баранець. До
червоної книги занесені плаун колючий і плаун-баранець.
Плауни – трав’янисті рослини, до 39 см. у висоту,
тіневитривалі. У їх життєвому циклі переважає спорофіт. Середовище життя –
хвойні ліси, заболочені луки, тропічні райони. Вегетативне тіло плаунів має
листкостеблову будову (пагін, корінь). Добре розвинуті провідні та покривні
тканини. Стебло дихотомічне, тобто вилчасто розгалужене. Стебло і гілочки
вкриті маленькими вузькими ланцетоподібними листочками з ворсинками на кінчиках.
Влітку на верхівці спороносних
гілок виростають 2 – 5 спороносних стробілів (шишок). Стробіли утворюють
особливі листочки – спорофіли, на яких розвиваються спорангії зі спорами. Представники:
плаун булавовидний, молодильник, плаун колючий, плаунець-баранець. Серед
плаунів є рівноспоровими і різноспорові рослини.
Особливості розмноження плаунів.
Спора
висипається зі стробіла, потрапляє в ґрунт. Через 5 – 7 років вона проростає,
утворивши заросток (гаметофіт) – невеличку підземну бульбочку. Таких бульбочок
у ґрунті багато, але виживають лише і які зустрічаються з гіфами гриба.
Гаметофіт продовжує розвиватися і аж через 12 -14 років на його тілі визрівають
антеридії і архегонії. Сперматозоїд, потрапивши до яйцеклітини, запліднює її.
Із зародка розвивається молода рослина (спорофіт). Повинно пройти не менше 20
років, поки виросте дорослий плаун. Ось чому плауни озмножуються переважно
вегетативно. У рівноспорових гаметофіт однодомний, у різнозпорових – дводомний.
Клітина
гаметофіту не мають хлорофілу, тому він живиться сапрофітним способом.
Значення
плаунів.
1.Спорами
плауна булавовидного користуються в медицині для виготовлення оболонок таблеток
та виготовляють дитячу присипку.
2.Плаун-баранець
у народній медицині застосовують для лікування алкоголізму – він виробляє
відразу до пиття спиртного. Ця рослина також використовується для лікування
хвороб очей.
3.Спори
в часи війни використовували для знизщення мікробів у рані.
4.Часто
зелені пагони плауна використовують для оформлення букетів.
2.Загальна характеристика хвощів.
Чисельність хвощів
близько – 30 видів. Представники: хвощ польовий, хвощ лучний, хвощ болотний.
Хвощі трав’янисті рослини, до 40 см у висоту, стебло
просякнуте кремнезом.
В їх
життєвому циклі переважає спорфіт. Середовище життя – можуть жити як у
болотистих, так і в сухих місцях. Спорофіт у хвощів складається із
горизонтального розташованого підземного стебла – кореневища, від якого
відходять тонкі, галузисті корені і членисті надземні стебла. Бічні гілки
кореневища здатні утворювати невеликі бульби з запасом поживних речовин (
крохмалю). Стебло розчленоване на вузли і міжвузля. У вузлах розміщуються кільцями бічні гілочки.
Фотосинтез у хвощів здійснюється стеблом. Листки у хвощів відсутні, вони мають
вигляд рубців, які утворюють піхву, що прикриває вузол. Хвощам властивий
вставний ріст (у вузлах) і верхівковий. Крім асиміляційних стебел (вегетативних
літніх) у хвоща польового є ще нерозгалужені спороносні пагони бурого кольору,
на кінцях яких знаходяться стробіли (утворюються спори). Гаметофіт - дводомний;
після запліднення із зиготи розвивається зародок, який живе за рахунок
гаметофіту, поки не утворяться корені та надземні пагони.
Значення хвощів.
1.Застосовують
у медицині як сечогінний засіб, при жовчнокамяній хворобі та підвищеному АТ.
2.До
початку ХХ ст. хвощі використовували для забарвлення хутра в сіро-жовтий колір.
3.Кореневища
хвоща польового використовують в їжу (коли пагони молоді тоді вони багаті на
крохмаль.)
4.Хвощі
– індикатори ґрунтів з підвищеною кислотністю.
3.Загальна характеристика
папоротей.
Папороті представлені як трав’янистими і деревоподібними
формами (до 25м), так і епіфітними, які ростуть на стовбурах дерев. У життєвому
циклі переважає спорофіт. Листки великі, перисторозсічені. У молодому віці
листки зазвичай равликоподібні закручені й ростуть верхівкою, як пагони. Мають
особливу назву вайї. На нижній поверхні листка знаходяться коричневі горбочки –
соруси з розташованим в них спорангіями. У спорангіях утворюються гаплоїдні
спори. Рослини
цього відділу за віком однакові з хвощами і поступаються тільки плаунам. У наш
час папороті дуже поширилися по всій земній кулі. Вони зустрічаються скрізь:
від озер і боліт до пустель. Особливо різноманітні папороті тропічних лісів.
Там зустрічаються види, що ростуть на стовбурах і гілках дерев, трав'янисті і
деревоподібні. Останні іноді сягають 20 метрів заввишки.
Більшість папоротей — багаторічні рослини. У них є
кореневище, від якого вниз відходять додаткові корені, а вгору — великі листки.
Тканини у папоротей добре розвинені, але провідна тканина ксилема складається не з
судин, а з видовжених мертвих клітин. Листки папоротей одночасно виконують
фотосинтезуючу функцію і функцію розмноження. На нижньому боці листків
містяться групи спорангіїв, їх видно у вигляді червоних або коричневих горбків.
Із спори виростає однодомний заросток — гаметофіт. Він
являв собою зелену серцеподібну пластинку розміром до 1 сантиметра, яка має
ризоїди. На нижньому боці заростка утворюються статеві органи з гаметами.
Ближче до виїмки заростка розвиваються органи з яйцеклітинами, а в середній
його частині між ризоїдами — із сперматозоїдами. Багатоджгутикові сперматозоїди
підпливають до яйцеклітин, використовуючи воду дощів і роси, яка скупчується
під притиснутим до ґрунту заростком. Із зиготи виростає новий спорофіт, який
спочатку короткий час живиться за рахунок зеленого гаметофіта, а потім
переходить до самостійного автотрофного живлення. Таким чином, гаметофіт
папороті пристосований до існування у вологих умовах, а спорофіт — цілком
сухопутна рослина. З папоротеподібних в Україні поширені папороті орляк
звичай¬ний, щитник чоловічий.
Більшіть представників занесені до червоної книги України занесені: вудсія
альпійська, адіантум венерине волосся, ключ-трава, сальвія плавуча.
Значення папоротей.
1. Папороті утворюють нижній ярус лісів.
2. Рештки давніх папоротеподібних разом з іншими
споровими рослинами утворили поклади камяного вугілля.використовують як паливо,
а воно є сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків...
3. Відвари деяких папоротей (ключ-траву, її ще називають
гронянка півмісяцева) загоюють рани, зменшують біль.
4. Здавна люди помітили, що папороті передбачають погоду:
перед спекою у них скручуються листки.
5. У народній медицині щитник чоловічий використовують у
боротьбі з солітерами – паразитичними червами.
6. Листки щитника пахучого містять смоли, які використовують у парфумерії
Виконати завдання
1. Опрацювати текст поданний вище та параграф "Плауни, хвощі, папороті",
знати відповіді за планом
|
План |
|
Середовище
зростання |
|
Корінь |
|
Видозміни
пагона |
|
Пагін |
|
Стебло |
|
Листки |
|
Спосіб
розмноження |
|
Спорангії |
|
Значення
у природі та в житті людини |
|
Нестатеве
покоління |
|
Статеве
покоління |
|
Представники |
2 Виконати завдання за інструктивною карткою
Інструктивна картка до лабораторної роботи.
Тема: Будова папоротей.
Мета: ознайомити учнів з
особливостями будови папоротей на прикладі щитника чоловічого.
Обладнання: гербарні зразки
або живі екземпляри щитника чоловічого.
Матеріали й обладнання: папороть, мікроскоп,
мікропрепарати спорангія папороті.
Хід роботи
1. Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть
кореневище, корені, листки, спорангії на листках. Замалюйте і підпишіть частини будови папороті.
2. Розгляньте спорангіїв папороті. Замалюйте спорангії.
3. Оформлення результатів
Заповніть таблицю.
|
Відділ |
Особливості зовнішньої будови (органи) |
Яким поколінням представлена доросла рослина (гаметофіт чи спорофіт) |
Пристосування до життя на суходолі |
Представники |
|
Папоротеподібні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Зробіть висновки про те, що папороть
– вища спорова рослина. Перелічіть які переваги отримали папоротеподібні над
мохоподібними у зв’язку з виходом на суходіл.
19.02.2021
Тема: Запилення
Опрацювати параграф 35, виписати та вивчити визначення, знати відмінності та подібні риси у будові вітро- та комахозапильний квіток, знайти цікаву інформацію про незвичайні способи запалення квіток. Повторити параграф 34.
22.01.2021
Тема: Видозміни пагона. Лабораторне дослідження будови цибулини
Опрацювати параграф 27, скласти таблицю видозміни пагона: назва відозміни, особливості будови, функції, приклади рослин, виконати лабораторне дослідження за планом зі с.105.
20.01.2021
Тема: Будова стебла, різноманітність стебел
Продивитися відео
Опрацювати параграф 26, виписати та вивчити визначення, замалювати малюнки, дати відповіді усні на запитання на с. 103.
15.01.2021
Тема: Брунька. Розвиток пагона з бруньки. Лабораторне дослідження будови бруньки
Опрацювати параграф 24-25, виписати та вивчити визначення, перемалювати малюнки, скласти три запитання
13.01.2021
Тема: Пагін: будова та основні функції. Лабораторне дослідження будови пагона
Опрацювати параграф 22-23, виписати та вичити визначення, перемалювати малюнки, скласти три запитання.
Немає коментарів:
Дописати коментар