Опрацювати параграф 52, виписати та вивчити визначення, дати письмові відповіді на тестові запитання на с. 243, та на запитання для самоконтролю на с. 244. Творче завдання: на с. 244.
Опрацювати параграф 51, виписати та вивчити визначення, дайте письмові відповіді на тестові запитання на с. 240. Виконати дослідницький практикум.
Дослідницький практикум
Тема: Визначення особистого типу вищої нервової діяльності
Мета: визначити за допомогою тестування тип темпераменту та силу нервових процесів.
Обладнання: тести для визначення типу темпераменту.
Хід роботи
Завдання 1. Визначення сили нервової системи
Розділити аркуш паперу в зошиті на 6 рівних частин, пронумеруйте кожний з них
1
2
3
4
5
6
Протягом 30 с поставте у кожному із шести квадратів максимальну кількість крапок, переходячи від одного квадрата до іншого в точно зафіксований час (по 5 с на квадрат)
Визначте кількість крапок в кожному квадраті.
1. К-ть крапок:
2. К-ть крапок:
3. К-ть крапок:
4. К-ть крапок:
5. К-ть крапок:
6. К-ть крапок:
Побудувати графік, по осі х відкладіть кількість крапок, а по осі у номери квадрату.
Силу нервової системи діагностують на данний момент на підставі аналізу графіка працездатності за формою кривої згідно з нижчевказаним критерієм.
Графіки:
а - опуклого типу, якщо максимально зростає до третього квадрату, а потім спадає, у вас сильний тип нервової системи.
б - рівного типу, якщо максимальний темп зберігається впродовж майже всього часу роботи, то у вас середньої сили тип нервової системи.
в - низхідного типу, якщо початкове зниження темпу в другому та третьому квадратах змінюється його зростанням, то у вас середньослабка нервова система.
г - проміжного та увігнутого типів, якщо поступово знижується починаючи з другого квадрату, то це свідчить про слабку нервову систему.
Зробить висновок, зазнаєте який тип нервової системи.
1. Вам пропонується відповісти на 56 запитань.
2. Прочитайте їх і дайте відповідь, чи погоджуєтеся ви з даним твердженням. Якщо погоджуєтеся, то в бланку для відповідей поряд із відповідним номером поставте знак «+» , якщо ні знак «–».
Пам’ятайте, що в тесті немає «поганих» і «хороших» відповідей. Кращою буде та відповідь, яка першою у вас виникла.
1. Ви відрізняєтеся непосидючістю.
2. Ви запальні й імпульсивні.
3. Найчастіше ви нетерплячі.
4. Ви ініціативні й рішучі.
5. Ви завзяті, навіть уперті.
6. Ви швидко орієнтуєтеся в суперечках, спритні.
7. Ритм вашої діяльності нерівномірний, стрибкоподібний.
8. Ви полюбляєте ризикувати.
9. Ви легко пробачаєте образи.
10. Ваша мова швидка й емоційна.
11. Ви часто страждаєте від своєї неврівноваженості.
12. Ви не терпите недоліків.
13. Вас захоплює все нове.
14. Ваш настрій часто змінюється.
15. Ви життєрадісна й весела людина.
16. Енергія б’є ключем, ви завжди зібрані.
17. Ви часто залишаєте розпочате на півдорозі.
18. Ви не завжди адекватно оцінюєте свої сили.
19. Ваші інтереси й захоплення часто змінюються.
20. До планів, що змінилися, і до нових обставин ви звикаєте легко.
21. Вам не складно відволікатися від своїх справ, ви можете швидко вирішити чужі проблеми.
22. Ретельна і копітка праця не для вас.
23. Ви чуйні, любите спілкування.
24. Ваша мова виразна й голосна.
25. Ви не панікуєте навіть у складних ситуаціях, у вас відмінне самовладання.
26. Ви легко засинаєте й швидко просинаєтеся.
27. Вам складно зосередитися, прийняти обмірковане рішення.
28. Ви непослідовні, неуважні.
29. Ви стримана й холоднокровна людина.
30. У своїх словах і справах ви послідовні.
31. Ви обережні й розважливі.
32. Витримані, умієте очікувати.
33. Ви мовчазна людина, не полюбляєте порожніх балачок.
34. Ваша мова розмірена, спокійна.
35. Ви грамотно розподіляєте свої сили, ніколи не викладаєтеся повністю.
36. Ви дотримуєтесь розпорядку дня, ви чітко плануєте свої справи.
37. Спокійно сприймаєте критику, байдужі до пересудів.
38. Вам складно швидко переключитися на іншу діяльність.
39. З іншими людьми у вас рівні, добрі стосунки.
40. Ви акуратні, педантичні у дрібницях.
41. Вам складно пристосовуватися до нових умов і планів, що змінилися.
42. Ви не полюбляєте багато рухатися, повільні.
43. Ви сором'язлива людина.
44. Зміна обстановки викликає у вас збентеження.
45. Ви невпевнені в собі, своїх силах.
46. Самотність не обтяжує вас.
47. Невдачі й неприємності надовго виводять вас із рівноваги.
48. У складні життєві періоди ви замикаєтеся в собі.
49. Ви не надто витривалі, швидко втомлюєтеся.
50. Ваша мова тиха, іноді невиразна.
51. Ви автоматично переймаєте риси характеру співрозмовника та його манеру говорити.
52. Ви сентиментальні і вразливі.
53. У вас завищені вимоги до себе й навколишнього світу.
54. Вам властива деяка млявість і підозрілість.
55. Вас легко скривдити.
56. Вам приємно, коли оточуючі вам співчувають.
У тесті 4 групи запитань, у кожній із них — 14 тверджень.
Перші 14 (з першого по чотирнадцяте твердження) описують холеричний темперамент.
Друга група (15-28 твердження) характеризує сангвініка.
Третя група (29-42 твердження) стосується флегматичного типу темпераменту.
Четверта група (43-56 твердження) описує меланхолічний темперамент.
Якщо в якійсь із груп ви одержали більше 10 плюсів, то цей тип темпераменту у вас домінантний. Якщо кількість плюсів 5-9, то ці риси виражені у вас значною мірою.
І якщо позитивних відповідей менше 4, то риси такого типу темпераменту слабко виражені.
Зробіть висновки, відповівши на запитання:
1)Який з типів темпераменту Вам найбільше властивий?____________________________________________
2)Як впливає ваш темперамент на стосунки з оточуючими?_________________________________________
3)Чи існує, на вашу думку, зв’язок між темпераментом і культурою поведінки в колективі? Відповідь поясніть. ____________________________________________________________________________
Дослідження різних видів пам’яті
Мета: ознайомитися з різними видами пам’яті, навчитися визначати свою рухову, образну, змістову пам’ять; усвідомити можливість розвит-ку пам’яті.
Обладнання і матеріали: картка з переліком 5 – 7 рухів; 12 предметів; картки з 10 парами слів ( одна картка – пари слів, що мають логічний зв’язок, друга картка – пари слів, що не мають логічного зв’язку ), підручник.
Хід роботи
1. Дослідження рухової пам’яті
Запам’ятайте 5 – 7 рухів вчителя, який показує їх у певній послідовності.
Відтворіть характер і послідовність рухів, записуючи їх в тому порядку, в якому показав вчитель:
Полічіть кількість правильно і послідовно відтворених рухів та записати результат
Повторіть вправу за вчителем 2 – 3 рази.
Відтворіть характер і послідовність рухів після повторення:
Полічіть кількість правильно і послідовно відтворених рухів та занесіть результат до таблиці.
2. Дослідження образної пам’яті
Протягом 3 – 4 секунд уважно розгляньте 12 предметів, що запропонував учитель.
Запишіть назви предметів, які запам’ятали:
Полічіть кількість вірно зазначених предметів і результат записати.
3. Дослідження змістової ( словесно-механічної ) пам’яті
2. Рука книга
3. Оцінка хустка
4. Жито горобець
5. Вікно перерва
6. Учитель двері
7. Будинок дорога
8. Троянда ліс
9. Роман квітка
10. Зошит дуб
Прослухайте 10 пар слів, які не мають логічного зв’язку.
Відтворіть по пам’яті та запишіть слова після того як вчитель зачитав пари слів.
Полічіть кількість правильно відтворених пар слів ( для цього вчитель ще раз зачитує пари слів ). Результат записати
Підготувати 10 пар слів, які мають логічний зв’язок.
2. Вишневий сад
3. Солодка ягода
4. Письмове приладдя
5. Зелений листок
6. Службовий собака
7. Навчальна книга
8. Лісова дорога
9. Рідний будинок
10. Сонячний ранок
Прослухайте 10 пар слів, які мають логічний зв’язок.
Відтворіть в пам’яті та запишіть пари слів,після того як вчитель зачитав пари слів.
Результат записати.
5. Результати досліджень
Вид пам’яті
1. Рухова
До повторення
Після повторення
2. Образна
3. Словесно-механічна
4. Словесно-логічна
У висновку дайте відповіді на запитання:
Що таке рухова, образна та логічна пам'ять?
Яке значення уваги та повторення для процесу запам’ятовування?
Який обсяг механічної та логічної пам’яті ви маєте? Чи задоволені ви таким результатом?
Які пари слів ви запам’ятали краще: з логічним зв’язком чи без нього?
Чи можна розвивати пам’ять?
Висновки:.................................
Відділи
скелета людини.
Відділ скелету |
Кістки, які
входять до відділу |
Функції |
Скелет голови, або череп |
|
|
Скелет тулуба |
|
. |
Скелет кінцівок: Пояс верхніх
кінцівок |
| |
Верхня кінцівка |
| |
Пояс нижніх кінцівок |
| |
Вільна нижня кінцівка |
|
В
організації цілісної поведінки тварин величезну роль відіграють інстинкти.
Певне значення вони мають і в організації поведінки людини, але, як правило, у
їх прояв втручається розумова діяльність. Людина свідомо може стримувати або
різко згладжувати прояви інстинктів.
Інстинкти - складний комплекс взаємозалежних рефлексів, що включає рухові й поведінкові реакції, властиві тварині певного виду, що виникають у відповідь на подразнення зовнішнього й внутрішнього середовища й перебігають на тлі високої збудливості нервових центрів, відповідальних за здійснення цих актів. Інстинкти - це доцільна пристосувальна діяльність, зумовлена вродженими механізмами. Це комплекси простих безумовних рефлексів, що включають цілісну реакцію всього організму. У здійсненні їх беруть участь багато відділів ЦНС, у тому числі ретикулярна формація, аміноспецифічні системи мозку, лімбічна система, кора півкуль великого мозку. Вони характеризуються сталістю відповідних реакцій на дію певних подразників. Як складники безумовних рефлексів інстинкти мають ланцюговий характер, тобто закінчення одного рефлексу започатковують інший.
Кажучи про інстинкти, необхідно виділити дві їх складові - виникнення і прояв.
Є три основні групи інстинктів:
1) вітальні, що забезпечують фізичне виживання особини (питний, харчовий, оборонний тощо);
2)
рольові (зоосоціальні), що охоплюють статевий, батьківський, територіальний,
ієрархічний рефлекси;
3)
саморозвитку (дослідницький, імітаційний, ігровий тощо).
У
прояві останнього типу інстинктів можна виявити деякі механізми, які стали
підґрунтям для формування таких уроджених форм поведінки, як умовні рефлекси, а
потім і розумової діяльності.
Хоча інстинкти й вважають видовими, але в їхньому прояві можна виокремити елементи індивідуальності поведінкових реакцій, які зумовлені:
1) уродженими особливостями нервової системи;
2)
досвідом, набутим у період попереднього життя.
Але
найчіткіше індивідуальність у функціях ЦНС зазначають при формуванні інстинктів
- комплексів рефлексів. Вираженість інстинкту зумовлена багатьма факторами
зовнішнього й внутрішнього середовища (конкретною ситуацією, інтенсивністю
метаболізму, гормональними впливами та ін.). До того ж індивідуальність
інстинкту більше належить до вираженості інстинктивної поведінки, ніж до зміни
її самої.
Фази прояву інстинктивної діяльності
Прояв
ланцюжка рефлекторних актів, що становлять інстинкт, відбувається у дві фази:
1-а - пошукова; 2-а - завершальна.
Модуляція вираженіша на рівні 1-ї фази. У цей період прояв інстинктивної поведінки досить пластичний, залежний від конкретних реальних умов.
Завершальна фаза інстинкту, навпаки, відрізняється жорсткою стереотипністю, зумовленою анатомо-фізіологічними особливостями нервової системи (жорсткий ланцюг рефлекторних дуг). На відміну від 1-ї фази набуті компоненти тут відіграють несуттєву роль, а нерідко їх взагалі немає.
Досить наочно зазначене вище можна простежити на прикладі харчового рефлексу в хижака. При виникненні відчуття голоду починається активна пошукова фаза, прояв якої цілком і повністю залежить від конкретної навколишньої ситуації, набутих протягом життя навиків. Але коли жертву виявлено, переслідування, напад і пожирання її чітко регламентовані вродженим комплексом рефлексів. У цей момент у тварини притуплюється навіть орієнтовний рефлекс, і вона може легко потрапити в засідку.
Чітка видова одноманітність інстинктів забезпечує збереження життєво важливих функцій, спрямованих на виживання особини й виду, незалежно від випадкових умов середовища, у яких тварина може отінитися. Посутньо, інстинкти - це вроджено закріплений підсумок усього еволюційного шляху, пройденого видом. Природно, що ці генетично закріплені програми не можуть і не повинні легко змінюватися під впливом непостійних зовнішніх впливів.
Біологічне значення інстинктів не обмежується лише організацією вроджених форм поведінки. Процеси, що забезпечують прояв інстинктів, особливо їх 1-ї пошукової фази, стали еволюційним підґрунтям формування складніших форм поведінки. Тому можна стверджувати, що інстинкти - це своєрідний перехідний етап до складнішої форми - умовно-рефлекторної діяльності.
Мотивації
Виконання
рефлекторних актів, що становлять інстинкт, спрямовано на задоволення
відповідної потреби, що виникає внаслідок порушення внутрішнього гомеостазу або
складної взаємодії організму із середовищем (як, наприклад, відчуття голоду у
зазначеному вище прикладі). Ця внутрішня потреба - результат збудження низки
нервових центрів під впливом метаболітів крові або метаболізму самих нервових
клітин, гормонів або якихось зовнішніх факторів.
Найважливішу роль у прояві інстинктивної поведінки відіграє відповідна потреба, зумовлена так званою мотивацією. Мотивація поведінки - це такий стан організму, коли виникає внутрішня потреба, що спонукує до дії, активної поведінки за відсутності видимих зовнішніх подразників. Однак мотивація не завжди спричинює негайну реакцію, оскільки інстинктивну поведінку зазвичай "заблоковано" спеціальною системою "вроджених пускових механізмів", що забезпечують точну відповідність поведінкових актів біологічно адекватним умовам середовища. Щойно організм опиняється в такій ситуації, пусковий механізм розпізнає її й після цього настає розгальмовування, зняття блокування з активацією нервових центрів. Таким чином, ланцюг рефлексів, що складаються в інстинктивний акт, може запускати лише певне комбінування подразників. Причому цей акт виявляється без попереднього навчання конкретної тварини, без індивідуального досвіду. Інстинктивна поведінка, спрямована на задоволення потреби, забезпечує ліквідацію зазначеного мотиваційного збудження.
Основні центри, що контролюють виникнення спонукань, розташовані в гіпоталамусі й лімбічній системі (див. нижче). Ці центри беруть участь у регуляції вегетативного статусу організму, а також у виникненні емоцій. Формування вогнища збудження в цих центрах, як правило, зумовлено порушенням гомеостазу або гормональних перебудов. У цих відділах (особливо в гіпоталамусі) практично немає ГЕБ, і вміст крові легко досягає нейронів. У свою чергу, мембрана нейронів містить широкий спектр рецепторів до гуморальних регуляторів, що надходять із кров'ю або утворюються місцево (тут багато нейронів виробляють різні гормони, медіатори).
28.05.2020
Тема: Репродуктивне здоров'я
Опрацювати параграф 59, виписати та вивчити визначення , виконати письмово завдання творче завдання на с. 279, та завдання для самоконтролю на с. 280
26.05.2020
Тема: Постембріональний розвиток людини
Опрацювати параграф 61, виписати та вивчити визначення , виконати письмово завдання поміркуйте та творче завдання на с. 276
21.05.2020
Тема: Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції
Опрацювати параграф 60, виписати та вивчити визначення , виконати письмово завдання поміркуйте та творче завдання на с. 273
19.05.2020
Тема: Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл
Опрацювати параграф 59, виписати та вивчити визначення , виконати письмово завдання поміркуйте та творче завдання на с. 271
14.05.2020
Тема: Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму
Опрацювати параграф 56-57, виписати та вивчити визначення, письмово завдання поміркуйте 1-2 на с. 263, та само контроль знань з теми на с. 267
12.05.2020
Тема: Взаємодія регуляторних систем
Опрацювати параграф 53 та параграф 58, виписати та вивчити визначення, письмово тестові завдання 1-3 на с. 247, та на с. 266
07.05.2020
Тема: Профілактика захворювань ендокринної системи. Проект " Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика"
Опрацювати параграф 55, виписати та вивчити визначення, виконати творче завдання на с. 254.
05.05.2020
Тема: Ендокринну система. Залози внутрішньої та змішаної секреції
Опрацювати параграф 54, виписати та вивчити визначення, скласти таблицю " ендокринні залози ", яка має складатися зі 4 стовпчиків: ендокринні залози, гормони, значення, хвороби.
30.04.2020
Тема: Сон. Біоритми
Опрацювати параграф 52, виписати та вивчити визначення, дати письмові відповіді на тестові запитання на с. 243, та на запитання для самоконтролю на с. 244. Творче завдання: на с. 244.
28.04.2020
Тема: Характер та темперамент людини
Опрацювати параграф 51, виписати та вивчити визначення, дайте письмові відповіді на тестові запитання на с. 240. Виконати дослідницький практикум.
Дослідницький практикум
Тема: Визначення особистого типу вищої нервової діяльності
Мета: визначити за допомогою тестування тип темпераменту та силу нервових процесів.
Обладнання: тести для визначення типу темпераменту.
Хід роботи
Завдання 1. Визначення сили нервової системи
Розділити аркуш паперу в зошиті на 6 рівних частин, пронумеруйте кожний з них
1
2
3
4
5
6
Протягом 30 с поставте у кожному із шести квадратів максимальну кількість крапок, переходячи від одного квадрата до іншого в точно зафіксований час (по 5 с на квадрат)
Визначте кількість крапок в кожному квадраті.
1. К-ть крапок:
2. К-ть крапок:
3. К-ть крапок:
4. К-ть крапок:
5. К-ть крапок:
6. К-ть крапок:
Побудувати графік, по осі х відкладіть кількість крапок, а по осі у номери квадрату.
Силу нервової системи діагностують на данний момент на підставі аналізу графіка працездатності за формою кривої згідно з нижчевказаним критерієм.
Графіки:
а - опуклого типу, якщо максимально зростає до третього квадрату, а потім спадає, у вас сильний тип нервової системи.
б - рівного типу, якщо максимальний темп зберігається впродовж майже всього часу роботи, то у вас середньої сили тип нервової системи.
в - низхідного типу, якщо початкове зниження темпу в другому та третьому квадратах змінюється його зростанням, то у вас середньослабка нервова система.
г - проміжного та увігнутого типів, якщо поступово знижується починаючи з другого квадрату, то це свідчить про слабку нервову систему.
Зробить висновок, зазнаєте який тип нервової системи.
Завдання 2. Визначення типу темпераменту
1. Вам пропонується відповісти на 56 запитань.
2. Прочитайте їх і дайте відповідь, чи погоджуєтеся ви з даним твердженням. Якщо погоджуєтеся, то в бланку для відповідей поряд із відповідним номером поставте знак «+» , якщо ні знак «–».
Пам’ятайте, що в тесті немає «поганих» і «хороших» відповідей. Кращою буде та відповідь, яка першою у вас виникла.
1. Ви відрізняєтеся непосидючістю.
2. Ви запальні й імпульсивні.
3. Найчастіше ви нетерплячі.
4. Ви ініціативні й рішучі.
5. Ви завзяті, навіть уперті.
6. Ви швидко орієнтуєтеся в суперечках, спритні.
7. Ритм вашої діяльності нерівномірний, стрибкоподібний.
8. Ви полюбляєте ризикувати.
9. Ви легко пробачаєте образи.
10. Ваша мова швидка й емоційна.
11. Ви часто страждаєте від своєї неврівноваженості.
12. Ви не терпите недоліків.
13. Вас захоплює все нове.
14. Ваш настрій часто змінюється.
15. Ви життєрадісна й весела людина.
16. Енергія б’є ключем, ви завжди зібрані.
17. Ви часто залишаєте розпочате на півдорозі.
18. Ви не завжди адекватно оцінюєте свої сили.
19. Ваші інтереси й захоплення часто змінюються.
20. До планів, що змінилися, і до нових обставин ви звикаєте легко.
21. Вам не складно відволікатися від своїх справ, ви можете швидко вирішити чужі проблеми.
22. Ретельна і копітка праця не для вас.
23. Ви чуйні, любите спілкування.
24. Ваша мова виразна й голосна.
25. Ви не панікуєте навіть у складних ситуаціях, у вас відмінне самовладання.
26. Ви легко засинаєте й швидко просинаєтеся.
27. Вам складно зосередитися, прийняти обмірковане рішення.
28. Ви непослідовні, неуважні.
29. Ви стримана й холоднокровна людина.
30. У своїх словах і справах ви послідовні.
31. Ви обережні й розважливі.
32. Витримані, умієте очікувати.
33. Ви мовчазна людина, не полюбляєте порожніх балачок.
34. Ваша мова розмірена, спокійна.
35. Ви грамотно розподіляєте свої сили, ніколи не викладаєтеся повністю.
36. Ви дотримуєтесь розпорядку дня, ви чітко плануєте свої справи.
37. Спокійно сприймаєте критику, байдужі до пересудів.
38. Вам складно швидко переключитися на іншу діяльність.
39. З іншими людьми у вас рівні, добрі стосунки.
40. Ви акуратні, педантичні у дрібницях.
41. Вам складно пристосовуватися до нових умов і планів, що змінилися.
42. Ви не полюбляєте багато рухатися, повільні.
43. Ви сором'язлива людина.
44. Зміна обстановки викликає у вас збентеження.
45. Ви невпевнені в собі, своїх силах.
46. Самотність не обтяжує вас.
47. Невдачі й неприємності надовго виводять вас із рівноваги.
48. У складні життєві періоди ви замикаєтеся в собі.
49. Ви не надто витривалі, швидко втомлюєтеся.
50. Ваша мова тиха, іноді невиразна.
51. Ви автоматично переймаєте риси характеру співрозмовника та його манеру говорити.
52. Ви сентиментальні і вразливі.
53. У вас завищені вимоги до себе й навколишнього світу.
54. Вам властива деяка млявість і підозрілість.
55. Вас легко скривдити.
56. Вам приємно, коли оточуючі вам співчувають.
3. Обробка результатів:
У тесті 4 групи запитань, у кожній із них — 14 тверджень.
Перші 14 (з першого по чотирнадцяте твердження) описують холеричний темперамент.
Друга група (15-28 твердження) характеризує сангвініка.
Третя група (29-42 твердження) стосується флегматичного типу темпераменту.
Четверта група (43-56 твердження) описує меланхолічний темперамент.
Якщо в якійсь із груп ви одержали більше 10 плюсів, то цей тип темпераменту у вас домінантний. Якщо кількість плюсів 5-9, то ці риси виражені у вас значною мірою.
І якщо позитивних відповідей менше 4, то риси такого типу темпераменту слабко виражені.
Зробіть висновки, відповівши на запитання:
1)Який з типів темпераменту Вам найбільше властивий?____________________________________________
2)Як впливає ваш темперамент на стосунки з оточуючими?_________________________________________
3)Чи існує, на вашу думку, зв’язок між темпераментом і культурою поведінки в колективі? Відповідь поясніть. ____________________________________________________________________________
23.04.2020
Тема: Навчання та пам'ять. Лабораторне дослідження різних видів пам'яті
Інструктивна картка до практичної роботи №9
Дослідження різних видів пам’яті
Мета: ознайомитися з різними видами пам’яті, навчитися визначати свою рухову, образну, змістову пам’ять; усвідомити можливість розвит-ку пам’яті.
Обладнання і матеріали: картка з переліком 5 – 7 рухів; 12 предметів; картки з 10 парами слів ( одна картка – пари слів, що мають логічний зв’язок, друга картка – пари слів, що не мають логічного зв’язку ), підручник.
Хід роботи
1. Дослідження рухової пам’яті
Запам’ятайте 5 – 7 рухів вчителя, який показує їх у певній послідовності.
Відтворіть характер і послідовність рухів, записуючи їх в тому порядку, в якому показав вчитель:
Полічіть кількість правильно і послідовно відтворених рухів та записати результат
Повторіть вправу за вчителем 2 – 3 рази.
Відтворіть характер і послідовність рухів після повторення:
Полічіть кількість правильно і послідовно відтворених рухів та занесіть результат до таблиці.
2. Дослідження образної пам’яті
Протягом 3 – 4 секунд уважно розгляньте 12 предметів, що запропонував учитель.
Запишіть назви предметів, які запам’ятали:
Полічіть кількість вірно зазначених предметів і результат записати.
3. Дослідження змістової ( словесно-механічної ) пам’яті
2. Рука книга
3. Оцінка хустка
4. Жито горобець
5. Вікно перерва
6. Учитель двері
7. Будинок дорога
8. Троянда ліс
9. Роман квітка
10. Зошит дуб
Прослухайте 10 пар слів, які не мають логічного зв’язку.
Відтворіть по пам’яті та запишіть слова після того як вчитель зачитав пари слів.
Полічіть кількість правильно відтворених пар слів ( для цього вчитель ще раз зачитує пари слів ). Результат записати.
4. Дослідження змістової ( словесно-логічної ) пам’яті
Підготувати 10 пар слів, які мають логічний зв’язок.
2. Вишневий сад
3. Солодка ягода
4. Письмове приладдя
5. Зелений листок
6. Службовий собака
7. Навчальна книга
8. Лісова дорога
9. Рідний будинок
10. Сонячний ранок
Прослухайте 10 пар слів, які мають логічний зв’язок.
Відтворіть в пам’яті та запишіть пари слів,після того як вчитель зачитав пари слів.
Результат записати.
5. Результати досліджень
Вид пам’яті
1. Рухова
До повторення
Після повторення
2. Образна
3. Словесно-механічна
4. Словесно-логічна
У висновку дайте відповіді на запитання:
Що таке рухова, образна та логічна пам'ять?
Яке значення уваги та повторення для процесу запам’ятовування?
Який обсяг механічної та логічної пам’яті ви маєте? Чи задоволені ви таким результатом?
Які пари слів ви запам’ятали краще: з логічним зв’язком чи без нього?
Чи можна розвивати пам’ять?
Висновки:...........................................................................................................
Опрацювати параграф 50, виписати та вивчити визначення, письмово відповісти виберіть одну правильну відповідь. Лише під час виконання лабораторного дослідження попросить допомоги батьків або інших родичів, щоб продемонструвала рухи, предмети, підготували та прочитати вам пари слів. Висновки зробити самостійно.
21.04.2020
Тема: Мислення та свідомість
Опрацювати параграф 49, с. 228-230, випивати та вивчити визначення, дати письмову відповідь на запитання поміркуйте та творче завдання.
16.04.2020
Тема: Мова
Опрацювати параграф 49, с 227-228, виписати та вивчити визначення, дати відповіді на запитання поміркуйте та творче завдання на с. 231
14.04.2020
Тема: Інстинкти
Перед тим як перейти до вивчення інстинктів людини, пригадайте, як проявляються інстинкти у тварин. Які приклади інстинктивної поведінки тварин ви знаєте? Чи є шлюбна поведінка птахів інстинктивною? Чи можна назвати інстинктивною поведінкою сезонні міграції тварин?
Що таке інстинкт?
Інстинкт — це ланцюг послідовних безумовних рефлексів, що є однією з форм пристосування людини до умов життя. Це природжена форма поведінки. Інстинкти характеризуються стереотипністю дій, поштовхом для яких є зовнішні подразнення. У незмінюваних умовах інстинкти корисні, однак несвідомі, автоматичні дії стають марними в разі зміни ситуації.
Одиницями інстинктивної поведінки є певні послідовності дій у ситуації, яка активізує цю поведінку. Наприклад, у людей, які вболівають за свою команду на змаганнях, часто вмикаються інстинктивні програми поведінки приматів у групі, яка захищає свою територію. Ці програми включають і потяг до гучних криків (особливо, якщо вони є ритмічними).
Інстинкти як вищи безумовні рефлекси
В основі регуляції різноманітної діяльності організму є функції нервової і ендокринної систем. Функції нервової системи проявляються шляхом рефлексів. Рефлекс – реакція організму на будь-яке подразнення, яка здійснюється за участю нервової системи, основна форма діяльності нервової системи організму. Це слово латинського походження і означає “відбиття”. Звичайно рефлекс – не механічне відбиття, а вища форма біологічного відбиття із складними процесами обробки інформації – аналізу і синтезу.
Найпростіші приклади рефлексів відомі кожному із повсякденного життя. Приймання їжі – це харчовий рефлекс. Кліпання повіками – рефлекс моргання. Вдих і видих – дихальний рефлекс. Зміна величини зіниць залежно від інтенсивності освітлення, зміна або підтримання рівня тиску крові, підсилення або послаблення перистальтики кишок, тонусу м’язів (ходіння, бігання) та інше – все це приклади рефлексів. Із цього невеликого переліку фізіологічних функцій видно, що усі види діяльності організму є рефлекторними, з тією лише різницею, що одні функції здійснюються за рахунок простих рефлексів, а інші – складних. За допомогою рефлексів відбувається взаємодія між частинами тіла, а також організму із навколишнім середовищем. Рефлекси є однією із форм загально біологічної властивості – подразливості.
Безумовні рефлекси – це природжені реакції організму з допомогою нервової системи у відповідь на вплив подразників, це такі, які сформовані до моменту народження, вони спадкові. Безумовними їх називають тому, що для утворення їх не потрібно якихось умов. Біологічна роль цих рефлексів у тому, що вони зумовлюють існування новонароджених як у перші моменти після народження, так і в наступному житті, вони є основою для формування умовних рефлексів. Слід пам’ятати, що такий поділ рефлексів значною мірою умовний, бо вони взаємозв’язані, тісно переплетені настільки, що стають невіддільними, і в чистому вигляді їх виділити важко.
Безумовні рефлекси разом з умовними забезпечують пристосованість організмів до умов життя.
Прикладами безумовних рефлексів є: харчові, захисні, статеві, саморегуляція функцій організмів і систем, больові, ковтання, блювання, чхання, кашлю, моргання тощо. В перші моменти після народження дитина здатна дихати, харчуватися шляхом ссання тощо.
Вміння володіти переважно правою чи лівою рукою – також безумовний рефлекс. Інстинкти – не що інше, як сукупність послідовних різноманітних безумовних рефлексів. Деякі безумовні рефлекси використовуються в медичній практиці для визначення стану здоров’я людей: колінний, черевні, моральний, смоктальний тощо. Із них колінний рефлекс відомий, мабуть, кожному, хто був у лікаря-невропатолога. Лікар стукає спеціальним молоточком по сухожилку м’яза, нижче надколінка. При цьому розгинач гомілки скорочується і розгинається колінний суглоб. Таким же чином викликають ахіллесів рефлекс: при ударі по ахіллесовому сухожилку виникає підошвенне згинання стопи. Черевний рефлекс спостерігається у вигляді скорочення черевної стінки в місці подразнення при проведенні штриха чим-небудь твердим по шкірі вище пупка. Моральний рефлекс проявляється скороченням колових м’язів ока при освітленні або раптовій появі предмета в полі зору. По цих та інших рефлексах лікарі встановлюють стан нервової системи.
Протягом життя вроджені рефлекси можуть змінюватись і стають невпізнанними. Слід зазначити, що у людини, на відміну від тварин, безумовні рефлекси проявляються при участі кори великого мозку.
Рефлекторна діяльність нервової системи, яка складається із безумовних і умовних рефлексів, зумовлює усю різноманітність функцій організму, у тому числі пам’ять, мислення і поведінку.
Умовні рефлекси – складні пристосувальні реакції, які утворюються в процесі життя на основі безумовних. На відміну від безумовних, умовним рефлексам не властива сталість. Вони можуть утворюватися і зникати в залежності від конкретних умов. Тому вони називаються умовними, тобто для формування їх необхідні умови. Ці рефлекси утворюються з участю кори великих півкуль. Про це свідчать досліди на тваринах, у яких видаляли кору. Вони втрачали здатність утворювати умовні рефлекси, але зберігали безумовні та раніше вироблені умовні.
2. Значення інстинктів для забезпечення життєво необхідних функцій
При глибокому вивченні механізмів інстинктів особливу увагу звертає їх змінність в силу можливого накопичення умовно рефлекторних реакцій, які разом з інстинктом складають «біокомплекс активності», або «унітарні реакції». Встановлено, що чим більше розвинута центральна нервова система, тим більше значення в поведінці тварин мають реакції, які здобуті в індивідуальному житті. Так, поведінка нижчих безхребетних (найпростіших) основана виключно на інстинкті. В поведінці ж вищих безхребетних (комахи, ракоподібні, вищі молюски), незважаючи на наявність у них найскладніших інстинктів (особливо у «суспільних» комах — бджіл, мурашок), важливу роль відіграють умовні рефлекси. Інстинкти людини в великій мірі підпорядковані його свідомій діяльності, процесу навчання. Однак, виховання в свою чергу, крім соціально-історичних установ, спирається на біологічний фундамент у вигляді найголовніших інстинктів, які встановлюються в різні періоди ембріонального та постембріонального життя. Вже в утробному періоді окремі структури нервової системи зародишу дозрівають швидше інших, забезпечуючи тим самим готовність новонародженого організму до виживання в специфічних для нього умовах існування.
Зберігаючи свої біологічні основи, гра дітей здобувають нові якісні особливості — вона становиться активним інструментом пізнання світу та, як будь-яка інша людська діяльність, здобуває соціальний характер. Гра являється найпершою підготовкою до майбутньої праці та творчої діяльності.
Ігрова діяльність дитини проявляється з 3—5 місяців постнатального розвитку і лежить в основі розвитку у неї уявлень про будову тіла і поступового виділення себе з навколишньої дійсності. В 7— 8 місяців ігрова діяльність здобуває «навчаючий» характер та сприяє розвитку мови, покращення емоційної сфери дитини та збагаченню його уявлень про навколишню дійсність. З півтори років гра дитини все більше ускладнюється, в ігрові ситуації вводяться мати та інші, близькі для дитини люди, и таким чином, складаються основи для формування людських, суспільних відносин.
Також полові та батьківські безумовні рефлекси, пов’язані з народженням та годуванням потомства, рефлекси, які забезпечують пересування та рівновага тіла в просторі, та рефлекси, які підтримують гомеостаз організму.
Більш складною, безумовно-рефлекторною діяльністю є інстинкти, біологічна природа яких поки що залишається невідомою в своїх деталях. В спрощеному вигляді інстинкти можна представити як складний взаємозалежний ряд простих вроджених рефлексів.
У здійсненні інстинктивної діяльності дуже важливу роль відіграють залози внутрішньої секреції. Вивчення інстинктів має виключно важливе значення: для медицини, так як деякі психічні захворювання залежать від розладу (або порушення) інстинктивних потягів; для тваринництва у зв’язку з відбором тварин з найбільш корисними в господарському відношенні вродженими особливостями; а також для розробки методів перетворення дикої фауни, акліматизації тварин, боротьби з шкідниками сільського господарства та ін.
3. Класифікація інстинктів
Інстинкт - сукупність вроджених складних реакцій (актів поведінки) організму, які виникають, як правило, майже в незмінній формі відповідають на зовнішні або внутрішні подразники. Механізм інстинкту згідно І. П. Павлову, — безумовно рефлекторний, тому поняття інстинкту та безумовний рефлекс він вважав ідентичним. Звичайно інстинктом називають тільки складні безумовні рефлекси (харчовий, захисний, половий та ін.), на відміну від простих безумовних рефлексів (мигання, чхання, кашель і т. п.). Будь-який інстинкт складається з ланцюга реакцій, в якому кінець однієї ланки слугує началом іншої.
Питання класифікації безумовних рефлексів поки що залишається відкритим, хоча основні види цих реакцій добре відомі. Зупинимось на деяких особливо важливих безумовних рефлексах людини.
1. Харчові рефлекси. Наприклад, слиновиділення при попаданні їжі в ротову порожнину або смоктальний рефлекс у новонародженої дитини; проявляється у вигляді накопичення харчів, захвату харчів, накопичення її запасів і т. п.;
2. Захисні рефлекси. Рефлекси, які захищають організм від різних шкідливих впливів, прикладом яких може бути рефлекс відсмикування руки при больовому подразненню пальця; складаються як з пасивно захисних реакцій (збігання, «завмирання »), так і активного захисту за допомогою зубів, кігтів і т. п.
3. Орsєнтуючі рефлекси. Будь-який новий раптовий подразник звертає на себе увагу людини.
4. Ігрові рефлекси. Цей тип безумовних рефлексів широко зустрічається у різноманітних представників тваринного царства і також має пристосовче значення. Приклад: щенята, граючи, полюють один на одного, підкрадаються та нападають на свого «противника». Отже, в процесі гри тварини утворюють моделі можливих життєвих ситуацій та здійснюють певну «підготовку» до різноманітних життєвих несподіванкам.
5. Групові, складають основу взаємовідносинам членів стада, сім’ї та ті, які проявляються в спільній обороні від ворогів, побудові гнізда, міграції, зігрівання один одного в холодну пору року, в загальній опіці про потомство.
4. Механізм організації інстинктивної діяльності
Вища нервова діяльність – сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні (найбільш досконалі) форми взаємозв’язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюються за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки). Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних рефлексів. Вища нервова діяльність здійснюється за рахунок двох основних нервових процесів – збудження і гальмування. Під час дії умовних і безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці. Формування і характер вищої нервової діяльності різних тварин і людини залежать від типу їхньої нервової системи. Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.
Фізіологічними експериментами встановлено, що діяльність нервової системи, а за її допомогою і всього організму носить рефлекторних характер. Комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання (надходження), обробку і передачу збудження, називають рефлекторною дугою. Фактично це шлях рефлексу.
Рефлекторна дуга складається із 5 ланок: 1) сприймаючий апарат (рецептори); 2) нервові волокна, які проводять збудження в центральну нервову систему (чутливі, доцентрові, аферентні); 3) нервові центри, де відбуваються обробка і перемикання збудження з чутливих нервових клітин на рухові; 4) рухові (відцентрові, еферентні) нервові волокна, по яких імпульси надходять до робочих органів (ефекторів); 5) робочий орган –м’яз, залоза тощо.
Передавання імпульсів (збуджувальних або гальмівних) від однієї нервової клітини до іншої або від нейронів до клітин робочих органів здійснюється за допомогою синапсів. У синапсі передача імпульсу здійснюється при допомозі медіаторів (посередників) – речовин, які виділяються в дуже незначних кількостях нервовими закінченнями. Мембрани сприймаючих клітин мають високу чутливість до медіаторів. Останні викликають їх збудження або гальмування залежно від властивостей медіаторів і клітин. Після виконання своїх функцій медіатори руйнуються спеціальними ферментами, їхня дія припиняється. На сьогодні найбільш вивчені медіатори ацетилхолін і адреналін.
Шлях рефлексу не може порушуватися, бо не будуть здійснюватися реакція, рефлекс, тобто необхідна цілісність всіх ланок. Якщо ж виникне порушення якоїсь ділянки, то рефлекс не відбудеться. Наприклад, при запаленні слизової оболонки носа, язика, коли виражаються розташовані там рецептори, люди втрачають здатність сприймати запахи, смак. Неможливі рефлекси і при враженні нервів, по яких проходять імпульси, а також при порушенні нормальної роботи нервових центрів. Вони розташовані головним чином у спинному і головному мозку.
Інстинктивні програми поведінки в дітей
У дітей працюють сотні інстинктивних програм, які забезпечують їхнє виживання на ранніх етапах життя. Правда, деякі з них утратили своє колишнє значення, проте більшість і сьогодні є дуже важливими. Наприклад, освоєння дитиною мовлення забезпечує спеціальна складна інстинктивна програма.
Потреба мати батьків — це також жорстка інстинктивна програма, яка є вкрай важливою для виживання нашого виду. До речі, однією з найперших програм, яка вмикається після народження дитини, є програма розпізнавання й запам’ятовування матері.
До проявів інстинктивних програм у дитячому віці належать і багато популярних ігор та химерних дитячих звичок. Будування ігрових сховищ і «халабуд», гойдання на гойдалках, збирання в кишені всякої всячини (ґудзиків, камінців, клаптиків паперу тощо) — це все прояви інстинктивних програм поведінки.
Інстинктивні програми поведінки в дорослих і підлітків
Інстинктивні програми поведінки працюють і в дорослому віці. Пригадайте, як діють чоловіки, коли хочуть привернути до себе увагу жінки. Незважаючи на те, яку культуру вони представляють, схема їхніх дій буде приблизно однаковою, оскільки вона зумовлена інстинктивною програмою.
Дуже цікавим з погляду аналізу нашої поведінки є підлітковий період у житті людини. У цей час організм зазнає значної перебудови, рівень гормонів у крові є вкрай нестабільним, що призводить до різких перепадів настрою. Становище в соціумі теж змінюється, зростає потреба в самоствердженні. Усе це запускає активну роботу вроджених програм адаптації, прояви яких добре знайомі всім батькам та вчителям. Це й підвищена конфліктність, і незрозуміла поведінка, і бажання виділитися. Саме так виглядають прояви роботи інстинктивних програм. А от їх конкретна форма залежить від соціального оточення й обставин життя конкретної людини.
Інстинктивні програми поведінки. Навчання
Важливою складовою підліткового віку є процес навчання. Останні кілька мільйонів років виживання наших предків залежало від їхньої здатності до навчання та вдалого переймання досвіду попередніх поколінь. Той, хто не вмів або не хотів навчатися, гинув першим. Тож не дивно, що наші спадкові навчальні програми зазнали суттєвого впливу природного добору. Ефективність навчання значно підвищується, якщо навчає людина, яка визначається інстинктивними програмами як така, що має більше досвіду або вищий соціальний статус.
В основі багатьох дій людини лежать набори стандартних програм поведінки, які дісталися нам від наших предків. На них впливають особливості фізіологічних процесів, що можуть відбуватися по-різному, залежно від віку або статі людини. Знання цих факторів суттєво полегшує розуміння особливостей поведінки інших людей.
Перевірте свої знання
1. Що таке інстинкт?
2. Що є одиницями інстинктивної поведінки?
09.04.2020
Умовні та безумовні рефлекс. Лабораторне дослідження: визначення редакції зіниць на світло.
Лабораторне дослідження №12
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ РЕАКЦІЇ ЗІНИЦЬ НА СВІТЛО
Мета: виявити узгоджений зіничний рефлекс на світло.
Обладнання: ліхтарик, темна хустка.
Хід роботи:
Дослідження виконується парами, а о за допоиогою зеркала.
Дослідження 1. Поверніться обличчям до світла або поверніться до вікна й зверніть увагу на ширину зіниць і на те, що в них однаковий діаметр.
Дослідження 2. На 5-6 секунд прикрийте долонею одне око, а потім швидко
відведіть руку, дивлячись в сторону вікна. Спостерігайте, як змінюється діаметр зіниці під час освітлювання ока.
Дослідження 3. Знову прикрийте обидва ока долонями. Через 30 секунд зверніть увагу на діаметр зіниці.
Заповніть таблицю.
РЕАКЦІЯ ЗІНИЦЬ НА СВІТЛО
№ дослідження Що робили Що спостерігали
1
2
3
Зробіть висновки, відповівши на запитання:
Чому змінюється діаметр зіниці під час яскравого освітлення?
____________________________________________________________________
Чому змінюється діаметр зіниці в темряві?
____________________________________________________________________
Яке значення має зміна діаметру зіниці за різного освітлення для очей?
____________________________________________________________________
Опрацювати параграфи 47-48, виписати та вивчити визначення, відповісти на запитання після параграфів, виконайте лабораторне дослідження с. 223 письмово в зошит (пам'ятайте про висновки).
07.04.2020
Слухова сенсорна система. Вухо. Лабораторне дослідження: вимірювання порога слухової чутливості.
Запитання 1
Слухова сенсорна система знаходиться в частці мозку:
- потиличній
- скроневій
- тім'яній
- лобній
Рецептори слуху називаються:
- фоторецептори
- механорецептори
- хеморецептори
Порожнина внутрішнього вуха заповнена:
- повітрям
- повітрям і рідиною
- рідиною
- зовнішньому
- середньому
- внутрішньому
Слухові кісточки з'єднані:
- рухомо
- нерухомо
- напіврухомо
Орган, який забезпечує орієнтацію тіла в просторі:
- вестибулярний апарат
- кортіїв орган
- орган зору
Вестибулярний апарат знаходиться в:
- зовнішньому вусі
- середньому вусі
- внутрішньому вусі
Вкажіть функцію євстахієвої труби:
- затримує пил і мікроорганізми
- спрямовує звукові коливання в зовнішній слуховий прохід
- вирівнює тиск повітря по обидва боки барабанної перетинки
- перетворює механічні коливання на електричні
Визначте функцію слухового нерва:
- аналізує силу звука
- утворює нервові імпульси
- містить слухові рецептори
- передає нервові імпульси
Вкажіть діапазон звукових коливань, який здатне сприймати вухо людини:
- від 16 Гц до 20 Гц
- від 16 Гц до 40 Гц
- від 16 Гц до 20 к Гц
- від 20 Гц до 20 Гц
Орган, що містить рецептори слуху:
- завитка
- вушна раковина
- кортіїв орган
Немає коментарів:
Дописати коментар